Післямова до I Одеського Корнейчуковського фестивалю дитячої літератури

День за днем: події, факти, коментарі…

Щороку в Україні проводиться величезна кількість фестивалів, виставок, ярмарок різного спрямування, але заходів, пов’язаних з ДИТЯЧОЮ книгою відбувається не так вже й багато і не так багато, як потрібно, випускається якісної сучасної дитячої літератури. Але ж читача потрібно виховувати не тоді, коли дитина навчиться читати, а з народження, з дитячого садка.

Тож учасники заходів I Одеського Корнейчуковського фестивалю дитячої літератури обговорювали, яка зараз потрібна дитяча література, якою вона має бути у майбутньому, які методики і технології виховання та навчання дітей краще використовувати і чому. Далі моя розповідь про конференцію «Ефективні методики навчання і розвитку творчих здібностей дитини: початкова школа, дошкільна підготовка», яка відбулася в рамках фестивалю.

Фестиваль проводився у рамках ХVII Міжнародної книжкової виставки-ярмарку «Зелена хвиля» і конференція була одним з перших його заходів. Це цікава спроба поєднати книжковий ярмарок, розповідь про книгу і технології виховання та навчання, показати їх розмаїття, обговорити напрям їх розвитку в майбутньому і зрозуміти які саме видання для педагогів, батьків та їхніх вихованців мають забезпечити гармонійне поєднання різних технологій, наступність різних сходинок освіти, навчити дитину саморозвиватися, самостійно здобувати знання.

І дуже добре, якщо вивчаючи закордонні технології ми не забуватимемо про власні, будемо вдумливо запозичувати все краще з досвіду інших країн, адаптувати його до наших умов, відповідально ставитися до вибору технологій. Перш ніж робити кожний крок в освіті запитайте себе «Навіщо ми його робимо? Навіщо це потрібно дитині?». І дійте тільки при впевненості у правильності та потрібності кроку.

Ми багато говоримо про гармонійний розвиток дитини. Але чи всі ми розуміємо одне й те саме? Який розвиток сьогодні можна вважати гармонійним? Чому? Це дуже важливе питання, бо від відповіді на нього залежить як педагоги діятимуть, на що звертатимуть увагу, які методики і технології виберуть. Таку тему для розмови з аудиторією обрала я і спробувала висвітлити її, наводячи приклади з видань редакції «Дошкільне виховання», журналу «Учитель початкової школи», власних публікацій. Як це вийшло читайте на Одеському порталі за посиланням

Справжню Одеську книгу «Профессор Рабуггело с приветом из Одессы!» представили Ольга Харитонова, автор ідеї, та Альона Ковальська, автор ідеї та художнього тексту. Учасники конференції на машині часу потрапили у минуле Одеси, де познайомилися з Дюком де Ришельє як із людиною, а не історичною постаттю, дізналися багато нового про те, як Одеса стала такою, як ми її знаємо. Адже потрібно виховувати дітей на реальних образах, щоб вони розуміли, що історію створювали звичайні люди, а не супергерої, які невідомо де взялися.

Цей проект допомагає дітям усвідомлено полюбити Одесу, глибоко й тонко відчути це місто, інакше поглянути на тих, хто створив Одесу.

Докладніше читайте про цей виступ на Одеському порталі за посиланням і на цій сторінці мого блогу

Валерій Хаіт, головний редактор журналу «Фонтан», віце-президент Всесвітнього клуба одеситів, запропонував разом поміркувати. Існує декілька висловлювань-формул, які на перший погляд здаються банальними (а іноді такими і є), але за буденністю, звичністю, простотою ховається впевненість, що має бути саме так, як йдеться у висловлюванні.

Вдумайтеся: «Світ буде таким, якими виростуть наші діти». Справді, діти — наше майбутнє, майбутнє нашого народу, нашої країни. Ми звикли до цього й іноді забуваємо про це, адже все дуже просто. За кілька останніх століть біологічно люди суттєво не змінилися, кожне нове покоління має такий самий потенціал, як і 1000 років тому.

У дітей різних епох одні й ті самі прагнення — добра, справедливості, любові — бажання наслідувати, почуття здорового колективізму… Здатність сприймати інформацію у них розвинена більше, ніж у дорослих, а критично ставитися до інформації вони ще тільки вчаться, тому особливо важливо, якими джерелами інформації вони користуватимуться.

Від того, яка саме книга першою потрапить до дитини, часто залежить все її життя. На нас, дорослих, велика відповідальність у виборі книжок для дітей, написанні та випуску якісної дитячої літератури. Згадайте книжки радянських часів — Сергій Міхалков, Агнія Барто, Корній Чуковський, Самуіл Маршак… Добрі, життєрадісні, вчать добра, справедливості, відданості, цінувати дружбу, думати про інших… Тож цей ланцюжок мають достойно продовжити сучасні книжки.

«Світ буде таким, якими виростуть наші діти» — не сумнівайтеся у цьому!

Маріанна Гончарова, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Русская премия — 2013», письменник, керівник дитячого аматорського театру «Важкий вік», продовжила думку Валерія Хаіта і розповіла про свій досвід виховання вдумливих читачів.

Театр почав працювати тоді, коли книга перестала бути справжньою цінністю. Пані Маріанна, як керівник театру, вирішувала складну задачу захопити підлітків справжньою серйозною книгою. В театр приймає всіх дітей без винятку обов’язково лише: не пити, не палити, не приводити тих, хто п’ють і палять, обов’язково читати книгу, за мотивами якої ставиться вистава. Вона сам пише п’єси за творами відомих письменників, потім всі разом придумують як зробити костюми, декорації, оформити виставу, можливо, продовжити дію п’єси…

З часом діти захопилися книгами, у них з’явилися благородні герої, серйозні вчинки. Почали давати благодійні вистави, де збирали кошти для дітей на лікування. Тож читання книг допомогло вирішувати і моральні проблеми.

Ще про виступ Валерія Хаіта та Маріанни Гончарової ви можете прочитати за посиланням

Насамкінець роботи конференції відбулася презентація збірки «Сказки русских писателей», яку випустило Представництво Росспівробітництва в Україні, Фонд «Русский мир», Центр національних культур за підтримки МОН України для безкоштовного розповсюдження в усіх дошкільних закладах України. Її провела керівник центру Тетяна Шершун.

Детальніше про книгу — за посиланням

Більше про презентацію читайте за посиланням

Більше дізнатися про заходи I Одеського Корнейчуковського фестивалю дитячої літератури можна за посиланням

До наступних зустрічей!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Про незвичайний «Учебник ОДЕССОЛЮБИЯ», або Емоції в знаннях і знання в емоціях

Міркування про те, що найбільше вразило

Що таке історія і як її потрібно вивчати? Таке питання вирішує вже не одне покоління педагогів, але воно постає знову і знову. Тож згадаймо, що нам найбільше запам’яталося з курсу історії в школі (звичайно, одразу зауважу, що зараз не йдеться про тих, хто бажав вивчати історію далі). Мені запам’яталося тільки те, що вразило, зачепило мої почуття, пройшло крізь мої емоції. Це не обов’язково радісні події, це може бути і горе, і біль, і… Але ЕМОЦІЇ, ПОЧУТТЯ стоять на першому місці!

Адже коли зачеплені почуття є і співпереживання! І тоді історичні події стають ближчими до особистості. І ти (саме ти!) розумієш, що це історія твоєї Батьківщини, твого народу, твоєї родини, власне і твоя також. Народжується почуття співпричетності, зникає байдужість, народжується Патріотизм…

Задумаємося над тим, яким має бути викладання історії в школах, а відтак якими мають бути підручники з історії. Адже історія — не дати, причини, наслідки, а події, живі люди зі своїми почуттями, прагненнями, бажаннями. І потрібен не сухий виклад подій (це не так вже й важливо), а емоційна розповідь, яка допомагає пережити подію. Тоді і подія запам’ятається, а причини і наслідки можна буде самому визначити, обговорити з однокласниками та вчителем. А дати ми вивчимо, але в решті решт не такі вони вже й важливі: важливо орієнтуватися у часі, розуміти час, знати основні його ознаки.

Не варто лякатися, що діти чогось не зрозуміють, визначать не ті причини і наслідки (у вчителя завжди є можливість обережно скоригувати висловлювання учнів): ми досягнемо головного — діти зацікавляться історією, їм захочеться більше дізнатися, обговорити цікавинки з іншими. І, можливо, з часом хтось увійде в історію. Чому б і ні: багато історичних героїв були звичайними людьми, такими ж як і ми з вами, але у певний час вони стали над власними потребами та устремліннями і зробили щось не для себе, а для інших.

Саме такий дуже симпатичний погляд на історію я несподівано знайшла в книжці Ольги Харитонової та Олени Ковальської «Профессор Рабуггело с приветом из Одессы!». Її герої живуть поряд з нами, ходять одними з нами вулицями, а тому близькі і зрозумілі нам. І от вони потрапили у минуле свого рідного міста і познайомилися з Дюком де Ришельє, який не дивився на них згори вниз, а розповів про те, як народжувалося їх місто, як ставало «на ноги», як боролося за життя.

І ми краще зрозуміли Дюка, нас вразила його безкорисність, стремління зробити кращим життя інших. Ми зрозуміли чому Одеса стала саме такою, що Дюк будував її не для себе, а для інших людей, адже він зміг власні устремління зробити устремліннями інших людей і разом з ними побудувати Одесу. Мрія може здійснитися (і має право здійснитися!) тільки тоді, коли потрібна не лише тобі, а й іншим.

Звичайно, у книзі описано не всі подробиці історичних подій, та це і не потрібно: головна її задача — зацікавити історією міста, виховати повагу до його жителів, тих, хто творив історію, виростити патріотів Одеси, України, решту — читачі додумають душею, відчують, знайдуть у різних джерелах, адже сьогодні це не проблема.

Уважно прочитавши книгу і поміркувавши я все більше розумію: тут описано не тільки історію Одеси, а історію України. Ця книга для всіх небайдужих, хто хоче знати історію Батьківщини, свого народу. Тож, будь ласка, відгукніться мешканці інших міст і селищ: спільно ми можемо створити історію всієї країни. Це нам по силах. Треба тільки захотіти і наважитися зробити перший крок. Таку книгу можна писати спільно з дітьми. Спробуймо?!

Дякую за теплу, привітну, справжню ОДЕСЬКУ книгу, написану вишуканою одеською мовою, пронизаною одеським колоритом. У кожному її рядку любов до Одеси і Одеситів. Напевно, так любити своє місто можуть тільки мешканці Одеси!

З нетерпінням чекаю наступної зустрічі з професором Рабуггело та Одесою! Успіхів! Хай здійсняться всі Ваші мрії!

Більше про соціально-освітній проект за посиланням

Читайте фрагмент книги Ольги Харитонової та Олени Ковальської «Профессор Рабуггело с приветом из Одессы!» за посиланням

Про героїв книги Ви можете дізнатись тут

Мій подарунок всім закоханим Одесою і тим, хто лише знайомиться з сонячним містом, Ви можете знайти за посиланням

У статті використано ілюстрації з книги Ольги Харитонової та Олени Ковальської «Профессор Рабуггело с приветом из Одессы!», опубліковані на блозі проекту «Учебник Одессолюбия»

Ірина СТЕЦЕНКО,

вболівальник і прихильник соціального-освітнього проекту «Учебник Одессолюбия», науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Літня школа для дорослих

День за днем: події, факти, коментарі…

Ми живемо у столітті надшвидких темпів розвитку у всіх сферах діяльності людини, несподіваних відкриттів, розвою науки і технологій. Вивчити, як раніше, все наперед у школі та вишах неможливо: адже часто ми тільки встигаємо призвичаїтися до новинки, а вона вже не новинка і потрібно вчитися новому, і так все життя вчитися, вчитися, вчитися і зупинитися неможна.
Тож сьогодні ми маємо самонавчатися, саморозвиватися, самоорганізовуватися: ми самі собі й вчителя, й організатори своєї діяльності (в тому числі і навчальної), й web-дизайнери, системні адміністратори, критики… Як все встигнути? Як не розгубитися в океані новинок? Педагогам допоможуть літні школи. Це цікава і ефективна форма навчання, коли можна побачити панораму новинок з усієї країни, поспілкуватися з колегами, побачити свою працю по-новому.

У червні і у мене з’явилася можливість стати викладачем у такій школі, на два дні поринути ніби у інший вимір, побачити свою технологію «Логіки світу» очами інших, зрозуміти як зробити так, щоб моя наукова робота допомагала педагогам у роботі з дітьми, намалювати свою перспективу розвитку.

Я мала можливість почути як технологія «Логіки світу» впроваджується у дитячих садках, чого не вистачає, що зручно педагогам, а що — ні, почути що вони очікують від мене. І, звичайно, у педагогів була можливість почути авторський погляд, отримати відповіді на свої запитання, з’ясувати незрозумілі моменти. Я розповіла про власні нові розробки, накреслила перспективу розвитку технології «Логіки світу».

Вперше я спробувала поєднати мистецтво і математику, показати як відкриті запитання можна використовувати у бесідах з дітьми, звернути увагу на неочікувані моменти у стандартних темах. Дещо Ви вже мали змогу прочитати у моїх публікаціях — Мистецтво розв’язування задач, Вдивляємося у картину, Почути намальовані звуки, Фантазії з Країни Дитинства, Дітям про комп’ютер на ін., решта — у наступних статях блогу.

А зараз коротко про те, як відбувалися заняття у літній школі, із інформації, переданої мені організаторами школи.

10–14 червня 2013 року у м. Бердянську Запорізької області відбувся

Всеукраїнський проблемний семінар «Інноваційні технології в сучасній дошкільній освіті» (за формою проведення — «Літня школа для дорослих»)

Семінар підготовлений і проведений кафедрою дошкільної освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (завідувач кафедри Л. В. Батліна, канд. пед. наук, доцент) спільно з сектором дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, лабораторією психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України та кафедрою дошкільної освіти Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти Бердянського державного педагогічного університету, на базі якого і проводили семінар.

У семінарі взяли участь методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) відділів (управлінь) освіти, вихователі-методисти та завідувачі дошкільних навчальних закладів з 18 областей та 32 міст України (всього 70 осіб).

Упродовж тижня освітяни дошкільної галузі освіти обговорювали актуальні питання та були ознайомлені:

• з науково-теоретичними концепціями науковців щодо здійснення інноваційної діяльності та втілення інноваційних технологій в освітній процес ДНЗ (лекції К. О. Баханова, А. А. Зрожевської, С. О. Ладивір, К. В. Карасьової, Л. І. Соловйової, О. І. Сібіль, О. М. Байєр; виступи Л. В. Батліної, Т. П. Носачової);
• з особистісно орієнтованими, здоров’язбережувальними, художньо-естетичними, управлінськими та іншими інноваційними технологіями в сучасній дошкільній освіті (проведення майстер-класів: Н. В. Омельяненко, Л. І. Ільченко, В. О. Третяк, Л. І. Зайцева, І. Б. Стеценко, О. П. Аксьонова, З. П. Дорошенко, Л. В. Макаренко, О. В. Мартиненко, Л. М. Шульга);
• з матеріалами та презентаціями освітніх проектів, кращим перспективним педагогічним досвідом щодо реалізації інноваційних технологій в умовах ДНЗ Запорізької області (виступ Т. Г. Афанасенко, вихователя-методиста, і Л. М. Гумовської, практичного психолога, ДНЗ № 14 м. Енергодар; матеріали ДНЗ № 42 м. Запоріжжя; НВК № 9 м. Енергодар; виставка освітніх проектів ДНЗ № 182 та № 189 м. Запоріжжя, ДНЗ № 38 м. Мелітополь, ДНЗ № 5 м. Вільнянськ).

На підсумковому засіданні круглого столу відбулася дискусія щодо проблем у визначенні «термінологічного поля» понять «інновації», «інноваційні технології». Досвідом щодо впровадження інноваційних технологій в практику роботи поділилися колеги з дошкільних навчальних закладів м. Дніпродзержинськ, Херсонської та Сумської області.

Учасники школи тепло дякували організаторам за проведений семінар у невимушеній і дружній атмосфері. Усі присутні отримали сертифікати, що засвідчили участь у семінарі та підвищення фахової майстерності. Вдячна організаторам за запрошення, віру в мене, ентузіазм, співпрацю, нестандартні підходи. Дякую всім слухачам школи за доброзичливість, небайдужість, поради, відданість роботі! До нових зустрічей!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

I Одеський Корнейчуковський фестиваль дитячої літератури

День за днем: події, факти, коментарі…

Де за кілька днів можна побачити панораму книжок понад 100 видавництв з України, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії? Мати змогу поспілкуватися із читачами майже з усіх куточків України та найближчих країн? Відчути ритм найусміхненішого міста світу? Таку змогу дають численні фестивалі Одеси. Зараз коротко розповім про один з них — I Одеський Корнейчуковський фестиваль дитячої літератури (його проводять в рамках книжкової виставки «Зелена хвиля») — адже цей фестиваль і для моїх читачів.

Цей фестиваль організований Громадською організацією «Агенція регіонального розвитку» під патронатом Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради та Одеської міської ради, за підтримки Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, Представництва Росспівробітництва в Україні.

І Одеський Корнейчуковський фестиваль дитячої літератури — єдиний з усіх 146 фестивалів міста, присвячений виключно творчому вдосконаленню, розширенню літературних горизонтів молоді. 

Задачі Фестивалю

• Привернути увагу українських видавців, літераторів, ЗМІ, всіх небайдужих людей до проблем сучасної дитячої літератури.
• Підтримувати дитячих письменників і видавництва дитячої літератури.
• Виявити та підтримати нові талановиті імена в дитячій літературі.
• Зберігати традиції дитячої класичної літератури.
• Виховувати любов до книги і читання, дарувати дітям радість живого спілкування з письменниками.

В рамках фестивалю відбудеться конференція «Ефективні методики навчання та розвитку творчих здібностей дитини: початкова школа, дошкільна підготовка», на якій я виступлю з доповіддю «Гармонійний розвиток особистості дитини в сучасних умовах».

Рада бачити всіх моїх читачів!

Детальніше про фестиваль читайте у наступних статтях.

Більше про фестиваль можна дізнатися за посиланням

Програму фестивалю можна переглянути тут

Мої вітання Одесі та всім її мешканцям і гостям!

Післямову до I Одеського Корнейчуковського фестивалю дитячої літератури читайте за посиланням

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

ВІДКРИТІ задачі — шлях до самостійного набуття знань

Бесіди для дорослих і дітей,

або відкриті задачі в технології «Логіки світу»

Нині батьки й педагоги часто б’ють на сполох: діти надміру перевантажені інформацією, їм доводиться оперувати доволі складними поняттями й отримувати інформацію «на виріст», яка нині дітям не потрібна й невідомо, чи знадобиться згодом.
Усе правильно: інформація наростає, як сніговий ком, й іноді наче завалює нас величезною лавиною, з-під якої вибратися нагору дуже важко, та й ми не завжди вміємо це робити, унаслідок чого занурюємося ще глибше. Тож варто зрозуміти, що насамперед потрібно знати й уміти кожній людині, що і як потрібно вивчати дітям.

ПОРІВНЯЙТЕ: Ісаак Ньютон сформулював закони механіки у 44 роки, до того ж, тоді з ними були обізнані лише спеціалісти, а сучасні діти вивчають їх на початку курсу фізики в шостому класі звичайної школи. А теорема Піфагора, таблиця Менделєєва, основи атомної фізики, біохімії, закони генетики, закони Кеплера й багато іншого? Я назвала звичайні теми звичайної школи, проте ще на початку ХХ століття не всі згадані науки існували, не всі закони було сформульовано. Та що там складні поняття — ще недавно школярі в третьому класі вивчали множення, а нині цю премудрість опановують уже другокласники.

Таке прискорення — вимога часу, адже при повільних темпах навчання спеціалістами можна буде вважати тільки старців (а виші випускають студентів у 22—23 роки!). Тому вибору не залишається.

Є ще й ІНШИЙ БІК цієї медалі: дуже важливо, як саме педагог пояснює поняття. Адже іноді над сучасним підручником для п’ятого класу й «академік плаче». А талановитий педагог може навіть у дитячому садку пояснити дітям на зрозумілих дотепних прикладах, скажімо, закон Ейнштейна.

Справді, є над чим поміркувати. І, напевно, усе зале­жить від професіоналізму педагогів, почуття міри та відповідальності (не можна ні штучно прискорювати розвиток дитини, ні штучно його гальмувати) й дару прогнозува­ти майбутнє.

ПІДСУМУЄМО. Інформація має бути потрібною та зрозумілою дітям, активною у використанні й безпечною для них. Іноді важко передбачити, які саме знання знадобляться дітям навіть через п’ять років, тому їх потрібно навчати самостійно здобувати знання. З іншого боку, слід пропонувати дітям ази, основи наук: це дасть змогу їм у майбутньому в разі потреби опанувати складніші речі.

Знання дітей постійно поглиблюються, щоразу діти дізнаються про нові властивості понять та їх використання в житті людей. Тоді нові знання лише уточнюють інформацію, яку діти вже знають.

Отже, у дітей поступово формуються нові знання відповідно до їхніх потреб і готовності сприйняття, не лякаючи незрозумілими визначеннями. Як наслідок, діти надалі можуть опиратися на вже знайомий матеріал і швидше опановувати нові поняття.

Перейдемо від розмов до СПРАВ. Дедалі частіше в програмах дитячих садків з’являються, на перший погляд, недитячі поняття: точка, відрізок, пряма, ламана. Вони часто здаються зайвими, бо «тільки голову забивають». Але ж дитина ними користується — навіть малюк, коли йде навпростець, розуміє, що сума катетів таки більша за гіпотенузу (тільки поки що слів таких не знає!). Тож важливо дати дитині саме те, що потрібно. Розглянемо відкриті задачі розвивальної технології «Логіки світу».

Роззирнімося навколо: ми побачимо багато ліній. А яких найбільше? Де ми використовуємо лінії? Навіщо? Поміркуймо разом із дітьми. Не варто давати готових знань й очікувати єдиної правильної відповіді, доцільно досліджувати, спостерігати, аналізувати й робити власні висновки. І нехай спочатку вони здаватимуться недосконалими — згодом ми їх спростуємо, але це наші висновки, наші знання, наші помилки, наш досвід, і саме це робить їх значно ціннішими за ті, що ми отримуємо готовими й бездумно запам’ятовуємо.

Відкриті задачі

• Де можна знайти прямі лінії, а де — криві? Яких ліній ми побачили більше? Де саме? Чи завжди таких ліній буде більше? Коли наш висновок може бути хиб­ним?

• Песик намалював загадкові точки. Що вони приховують? Спробуйте з’єднати їх лініями. Які саме лінії ви обрали? Що у вас вийшло? На що це схоже? Чи можуть вийти різні малюнки після з’єднання точок?

Подивіться, як Песик з’єднав точки прямими лініями. Вийшов будиночок.

Капітошка уважно подивився на точки і з’єднав їх лише кривими. Гляньте, який гарний грибочок вийшов!

Якщо з’єднати точки і прямими, і кривими лініями, то вийде парасолька. Спробуйте й переконайтеся! Знайдіть власний варіант з’єднання точок!

• Уважно розгляньте розташування точок. З’єднайте їх лініями різними способами. У Капітошки, Песика й Курчатка вийшли три різні квіточки. А що намалювали ви?

• Лінії можуть відрізнятися за довжиною. Намалюйте чотири прямі лінії різної довжини.

• Коли ми йдемо (або їдемо) уздовж ліній? Якими вони бувають? Коли в повсякденному житті ми особливо відчуваємо відмінність у довжині ліній?

• Яку стежку має вибрати Курчатко, щоб швидше дійти до Песика? Чи можна намалювати ще коротшу стежку, ніж ту, яку вибрало Курчатко?

• З’єднайте ці точки прямими лініями. Спробуйте зробити це різними способами. Скільки ліній ви використали? Чи можна це зробити за допомогою однієї прямої лінії? Вдалося? Поясніть, чому.

Тепер з’єднайте ці точки кривими лініями. Скількома способами це можна зробити? Поясніть свої висновки.

У статті запропоновано задачі відкритого типу, цінність яких не в отриманому результаті, а в процесі розв’язування. Вони стимулюють думку, спонукають до спільного обговорення, пошуку й самостійного набуття знань. Тож, можливо, саме за такими задачами майбутнє?

Про дослідження на заняттях з дітьми у дитячому садку і початковій школі читайте за посиланням

 У публікації використано смайлики із джерел

http://news.nikcity.com/techno/33584

http://fenix2100.ucoz.com/forum/22-74-1

http://www.liveinternet.ru/users/4752823/post226653337/

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко