Інформація і МИ: роздуми, цікавинки, запитання і відповіді, задачі для дітей і дорослих, новини...

неділя, 24 грудня 2023 р.

Шановні мої читачі :)

Щиро вітаю з Різдвом!

Мрійте та йдіть до мрії, і вона обовʼязково здійсниться!

Затишних спокійних свят!

Дякую ЗСУ за можливість мріяти та працювати, за кожну мою спокійну натхненну хвилинку!

Борімося — поборемо!

Завантажте мій подарунок до свята — інтерактивну святкову презентацію «Різдвяно-новорічна музична усміхнена фотоісторія»:

• Фотоісторія з життя-буття дубанок проєкту Dubanci

• Звучить «Щедрик» у виконанні українського квартету «Mordent»

Завжди з Вами Ірина СТЕЦЕНКО

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

субота, 9 грудня 2023 р.

Дива макрозйомки

Привід цієї публікації дуже радісний і неочікуваний: Сергій Мірошник — український фотограф переміг у міжнародному конкурсі пам'яток природи «Вікі любить Землю» 2023 року.

На світлині зображений жук — комаха виду стрибун перелісковий (Cicindela soluta). Фото Сергія Мірошника зроблено у заказнику Біла Діброва (Деснянський район Києва).

Подивилася на світлину — немовби все просто — жук, жолудь, квіти — але як все гармонійно, неочікувано та дивовижно! Напевно у такій простоті і ховається майстерність — вигадати, помітити, знайти ракурс та сфотографувати. Тут поєднуються спостережливість та знання природи, техніка, майстерність фотографа та мистецтво — словом весь STREAM в усій красі.

«Майже досконала, енциклопедична і красива композиція — чудове використання мікрокомпозиції», — зазначили члени журі.

Сергій Мірошник створює дивовижні макрофотографії. Це один з напрямків фотографії, де дрібні об'єкти зображаються збільшено. Зазвичай макрофотографіями вважаються зображення об'єктів, виконані в масштабі від 1:1 до 10:1.

Роздивіться з дітьми ці дивовижні світлини і вони наочно побачать яка природа — тендітна та ніжна, дивовижна та ранима. Пізнають її та зрозуміють, що ми маємо все навколо берегти. А інакше як можна оберігати те, чого не знаєш?

Чудово, що у списку 20 найкращих світлин є ще одна робота українця — фото Михайла Пецковича, зроблене на горі Щербан Мармароського хребта у Карпатському біосферному заповіднику Рахівського району. Це пейзаж, який зображує цвітіння нарцисів серед гірських краєвидів. Світлина посіла 19 місце.

«Багатошаровість, контраст між квітами і темними горами та червоним небом. Ідеально підходить для опису пейзажу та місцевих рослин з художнього погляду», — зазначає журі.

А тепер вийдіть на вулицю, спробуйте зробити свої диво-світлини і діти зрозуміють які це праця — скільки всього потрібно знати, вміти та відчувати, щоб помітити і сфотографувати диво.

Щасти J

Ірина СТЕЦЕНКО,
наукова співробітниця Міжнародного науково-навчального центру
інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
старший викладач кафедри педагогіки та освіти
Маріупольського Державного університету
авторка технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

пʼятниця, 24 листопада 2023 р.

Перший сніг

Осінньо-зимові замальовки

Щороку пори року крокують перед нами. Вони показують нам свою красу, дивують, захоплюють, усміхаються нам, дарують смаколики, нові враження та сюрпризи. Так, звісно: несподіванки від пір року бувають різними — бажаними і небажаними, приємними і не дуже, жартівливими та злими… але пори року гарні по своєму і ми вітаємо кожну з них. Але коли це робити? Коли наступає зміна пір року? Звісно не за календарем… але як? Коли? Звідки крокують до нас пори року?

Тож говоримо з дітьми про плавність поступовість зміни пір року та про те, що пори року наш календар читати не вміють і у них свої примхи та бачення на погоду.

Кілька дні тому в Києві був перший сніг — незвичайно, цікаво, красиво і трохи холоднувато. Тож сюрприз все таки бажаний і вже хочеться змін… ми побачили перший крок зими, відчули її, могли перевірити чи готові ми до її приходу.

Тільки вчора була осінь, ми милуватися яскравими гронами горобини та золотоволосою красунею, а вранці побачили зовсім інше… і мені пригадався мінливий мелодійний та разом з тим потужний Ноктюрн 20 Фридерика Шопена, який у народі ще називають «Перший сніг».

Осінь та зима зустрілися і вирішили позмагатися хто сильніший, хто креативніший, хто… І вийшов сніжний сюрприз для нас — на ще зелену травичку випав сніг і вона приголомшена, не знає що їй робити — немовби холодно, але ще хочеться покрасуватися зловити сонячні промені, розповісти новини дощику… Ми бачимо ще невеличкі сніжні шапки на квітах, гронах горобини, ялинках… от тільки на гілках сніг ще не затримався, але зима вже показала свою нетерплячість, нагадала про себе, зазирнула до нас «Чи вже готові ми її зустрічати?»… І природа вже приміряє снігову красу і думає який фасон вибрати…

Гайда з малечею на прогулянку! Знайдіть ознаки осені та зими. Яких більше? Доторкніться до першого снігу. Роздивіться його. Який він? А чи багато його? Де снігу більше? А де ще майже немає? Проведіть конкурс краси у рослин. Помилуйтеся несподіваною зимовою красою. Порівняйте кількість снігу на початку та в кінці прогулянки. Вловіть мить, коли осінь скаже зимі «Досить! Ще зарано тобі показувати свою силу!»

А хочете показати дітям одразу всі пори року? Скажете, що це неможливо? Для художника-сюрреаліста немає нічого неможливого! Роздивіться з малятами сюрреалістичну картину сучасного художника Яцека Єрки, якому вдалося зібрати разом усі пори року.

У публікації використано фото авторки

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

субота, 18 листопада 2023 р.

3D-фрактали

Краса у математиці, або фрактали на біс

Фрактали — одна з моїх улюблених тем. Тож сьогодні знову подорожуємо світом фракталів і розмовляємо про красу математики. Але краса математики відкривається лише тим, хто не боїться відійти від стандартів, може діяти без шаблонів, вільно міркує, шукає і знаходить дивовижне у навколишньому, прагне відповісти на всі «чому?» і взагалі вміє запитувати, не лінується шукати рішення в глибинах знань, і не губиться, якщо потрапив у безвихідь (адже часто достатньо нестандартного погляду, щоб знайти вихід), знаходить неочікуване, може його сприйняти і пояснити собі та іншим, має і відстоює власні погляди, завжди відкритий до пізнання нового.

Про всяк випадок нагадаю, що моя найперша публікація про фрактали та красу у математиці тут — «Мистецтво розв’язування задач. Несподівані цікавинки». Тож приготувалися, хоробрі дослідники, тоді в путь!

Трішечки нових прикладів

З кожним роком фрактали знаходять все більше й більше застосувань у науці. Основна причина цього полягає в тому, що вони описують реальний світ іноді навіть краще, ніж традиційна фізика чи математика. От кілька прикладів.

Біологія. Б. Мандельброт вірив, що справжній ландшафт простору нерівний і що в світі немає нічого, що було б зовсім пласким чи круглим, тобто все фрактально. Отже об’єкт, що має точно три виміри неможливий. От чому концепція фрактального виміру знадобилася для виміру ступеня нерівності речей.

Подорож у глибину паперової кульки. Наприклад подивіться на аркуш паперу (припустимо, що він двовимірний), а зім’ятий у кулю. Хіба він двовимірний? Ні, тому що в нього є довжина, ширина і висота. Але він не може бути й тривимірним, тому що зроблений з одного нескінченно тонкого аркуша й, до того ж, не повністю однорідний.

Зробіть з дітьми паперову кулю, а потім її трохи розкрийте. Яка вона? Чи в усіх однакова? А чи залежить її вигляд від щільності паперу?

Пофантазуйте і спробуйте помандрувати вглибину паперової кулі. Що ви бачите? Які враження?

Багато об’єктів у природі (наприклад людське тіло) складаються з безлічі фракталів, змішаних один з одним, причому кожний фрактал має свою розмірність відмінну від розмірності інших. Наприклад, двовимірна поверхня людської судинної системи згинається, розгалуджується, скручується й стискується. Тож саме фрактали допомагають лікарям боротися з різними хворобами, адже вони вміють добре точно описувати наше тіло.