Вдивляємося у картину

Бесіди з дітьми

За вікном все частіше накрапує дощик, іноді теплий, літній, а часом і з градом, шквалами вітру, і мабуть тому згадалися картини з парасольками одного з моїх найулюбленіших сучасних художників Дональда Золана.
На його картини хочеться дивитися знову і знову, знаходити яскраві деталі, важливі дрібнички, дивуватися проникливому, теплому, доброму погляду художника, по-дитячому відкритому сприйняттю світу, вірі в диво. Тож вдивимося у його картини разом з дітьми і знайдемо щось своє, особливе, небачене до нас. Можливо ці картини надихнуть вас втілити власні задуми за допомогою пензля, фарб і...

Живопис. Що ми уявляємо? Звичайно, картини. А от переглядати їх нам не завжди подобається: комусь бракує терпіння, комусь — це швидко набридає, когось сюжет просто не зацікавив, а хтось — не розуміє, на що там взагалі дивитись, адже зображення статичне.

Спробуймо разом поміркувати, як розглядати картини та які саме картини охоче розглядатимуть діти.

По-перше, зацікавити дітей може те, що подобається одразу.

По-друге, має бути неординарний сюжет-розповідь про мить життя, знайомого дітям.

По-третє, картина має бути їм зрозумілою, близькою.

По-четверте, на ній мають бути також дрібні деталі, які цікаво розглядати і які доповнюють сюжет картини. 

Звичайно, можна додати ще і п’яте, і шосте… 

Розглянемо поки що ці компоненти. І якщо ці компоненти зійдуться в одній картині, тоді вона може залишити слід у душі малюка, він її знову і знову розглядатиме, співпереживатиме, фантазуватиме…

Є художники, які малюють не фарбами, а душею: їхні картини випромінюють радість, доброту, тепло. Картини таких митців неможливо споглядати байдуже, до них хочеться повертатися знову й знову, вдивлятися, мріяти. І зображені на них цікаві сценки з нашого життя і, ми бачимо те, на що, можливо, поспіхом не звернули уваги, про що забули у круговерті днів.

Один із таких митців — американський художник Дональд Золан. Він допомагає нам зазирнути в дитинство, відновити власні спогади, подивитися на світ очима дитини.

Розгляньмо разом його картини і спробуймо вдивитись у кожну з них, зазирнути за картини, увійти, поринути в них, стати на місце героїв картин, відчути те, що відчувають вони, продовжити рух на картині. 

А ще цікаво побачити те, що бачать герої, почути те, що чують вони, побачити події в розвитку. У цьому нам допоможуть такі запитання.

— Що спільного в цих картинах? (Відповідей може бути безліч: кожен знайде щось своє. Але я б сказала — дитинство, сонце, прогулянка, вода, парасолька (її, може, й не видно, але десь у кишені вона все ж таки є)…)

— Як ви думаєте, яка пора року на картинах? Чому?

— Хто головні герої картин? Чому вибрані саме вони? Що відчувають герої картин?

— Уявіть себе на їхньому місці. Розкажіть що ви бачите, відчуваєте?

— Які запахи на картинах? Які звуки?

— Що герої картин робили до того, як їх намалювали?

— Що робитимуть опісля?

— Що об’єднує героїв на картинах?

— Чи справді на всіх картинах іде дощ? Чому ви так вважаєте?

— Навіщо парасолька дітям?

— Пригадайте з дітьми подібні випадки зі свого життя.

— Що ви відчували? Що цікавого побачили? Чи хочеться ще раз побувати в такій ситуації? Чому?

— Що цікавого та несподіваного ви побачили на цих картинах?

Дональд Золан

— Чому усміхається дівчинка з песиком?

— Що цікавого вони побачили?

— Чи тепло і затишно їм? Чому?

Дональд Золан

— А на цій картині, мабуть, дівчинка з кошенятком побачили у воді кожен щось своє? Що саме?

— Чи тепла водичка?

— Чи подобається їм бавитися в ній?

Дональд Золан

— Що зацікавило у воді хлопчика?

— Те саме, що й дівчинку з кошенятком? Чому?

— Чи подобається йому гуляти з парасолькою?

Дональд Золан

— Чому хлопчик і цуценятко опинилися в калюжі?

— Чому їм так весело?

— Що цікавого вони побачили в калюжі?

Дональд Золан

На цій картині дівчинки сидять на лавочці і, мабуть, думають кожна про своє.

— Що цікавого побачила дівчинка вгорі?

— На що дивиться друга дівчинка?

— Чи боїться води кошенятко?

— Чи затишно сидіти героям картини?

— Чи видно сонечко на картині?

— Можливо і кошенятко знайшло для себе щось цікаве?

— Про що потім розповідатимуть дівчатка? Куди підуть? Що робитимуть?

Звичайно, «перевіряти алгеброю гармонію» не потрібно, але допомогти діткам вдивитись, зацікавитися картиною варто і потрібно.

Читайте бесіди з дітьми за картинами

Почути намальовані звуки (за картинами про дітей і море Саллі Свотленд)

Фантазії з Країни Дитинства (за картинами Поліни Білокобильської)

Плекаємо українське (за картинами Поліни Білокобильської)

Мир «под ногами» (по картинам Альбрехта Дюрера)

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко