Весна? Весна. ВЕСНА!!!!!!

Лірична сторіночка

Ура! Нарешті настала весна. Ще де-не-де можна побачити сніг, ще дуже обережно, боязко з’являються перші квіти, але вже і небо високе, і сонечко ласкаве, і настрій весняний. Тож нарешті ми побачили весну, хоч у цьому році вона і дуже забарилася.

От і перший виїзд на дачу, і перші крокуси, і перші весняні враження. Тож весна вже настала. Настала не за календарем, а й насправді. Весна зараз нетерпляча: забарилась, тож потрібно швидко все зробити, наздогнати час, що втрачено. Тому й тепло таке раптове, й квіти так швидкі, й настрій такий нетерплячий…

Сьогодні просто слухаємо весняні пісні улюблених моїх авторів і виконавців, відпочиваємо, набираємося вражень…

Зеленая карета

Музыка Александра Суханова, стихи Овсея Дриза

Спят, спят мышата, спят ежата.

Медвежата, медвежата и ребята.

Все, все уснули до рассвета...

Лишь зеленая карета

Лишь зеленая карета

Мчится, мчится в вышине,

В серебристой тишине...

Шесть коней разгоряченных в шляпах алых и зеленых

Над землей несутся вскачь. На запятках черный грач...

Не угнаться за каретой, ведь весна в карете этой.

Ведь весна в карете этой...

Спите. Спите, спите медвежата.

Медвежата. Медвежата и ребята.

В самый, в самый тихий ранний час

Звон подков разбудит вас.

Звон подков разбудит вас...

Только глянешь из окна: на дворе стоит весна...

Спят, спят мышата, спят ежата.

Медвежата, медвежата и ребята.

Все, все уснули до рассвета...

Лишь зеленая карета...

Лишь зеленая карета...

Март. Сумерки

Александр Дольский

Веснянка

Гурт B&B project

Весеннее танго

Валерий Миляев

Вот идет по свету человек-чудак,

Сам себе печально улыбаясь.

В голове его — какой-нибудь пустяк,

С сердцем, видно, что-нибудь не так.

Приходит время —

С юга птицы прилетают,

Снеговые горы тают —

И не до сна!

Приходит время —

Люди головы теряют,

И это время

Называется — весна!

Сколько сердце валидолом не лечи —

Все равно сплошные перебои.

Сколько головой о стенку не стучи —

Не помогут лучшие врачи.

Приходит время —

С юга птицы прилетают,

Снеговые горы тают —

И не до сна!

Приходит время —

Люди головы теряют,

И это время

Называется — весна!

Поезжай в Австралию без лишних слов —

Там сейчас как раз в разгаре осень.

На полгода ты без всяких докторов

Будешь снова весел и здоров.

Весна пришла

І пісня на всі часи…

Милая моя

Юрий Визбор

Всем нашим встречам разлуки, увы, суждены,

Тих и печален ручей у янтарной сосны,

Пеплом несмелым подернулись угли костра,

Вот и окончилось все, расставаться пора.

Милая моя, солнышко лесное,

Где, в каких краях

Встретишься со мною?

Крылья сложили палатки: их кончен полет.

Крылья расправил искатель разлук — самолет.

И потихонечку пятится трап от крыла,

Вот уж действительно пропасть меж нами легла.

Милая моя, солнышко лесное,

Где, в каких краях

Встретишься со мною?

Не утешайте меня — мне слова не нужны.

Мне б отыскать тот ручей у янтарной сосны.

Вдруг сквозь туман там краснеет кусочек огня,

Вдруг у огня ожидают, представьте, меня.

Милая моя, солнышко лесное,

Где, в каких краях

Встретишься со мною?

У статті використано фото автора

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Роздуми про те, якими хочу бачити освіту у майбутньому

Математика і лірика

Зараз багато розмов та суперечок щодо змісту освіти для дітей самого різного віку — від дошкільнят до учнів старших класів. Усе обертається навколо того, щоб у дітей не було перенавантаження, був вільний час для занять спортом, мистецтвом та ще хто чим хоче займатися. Все вірно. А от для цього потрібно змінити програми, бо вони перевантажені, — просто напросто прибрати частину матеріалу. На перший погляд все так і має бути. Але чи все так просто? Чи всі згодні з таким рішенням? Я не згодна! І ось чому. Поміркуймо разом.

Я звертаю увагу в основному на знаннієвий аспект цього питання, але торкаюся й емоційної сфери дитини, виховання мужності, волі… Все має відбуватися разом, тоді й результат буде зовсім іншим.

Подивимось на цю ситуацію з іншого боку. З кожним роком знань стає все більше. Якщо в часи Піфагора (570—490 рр. до н. е.) його знамениту теорему знали одиниці, то зараз її вчать у середній школі. А закони Ньютона? Та ще багато-багато чого. Якщо ми такими темпами будемо все вчити, то коли дійдемо до математики XIX–XX століть (я  вже не кажу до сучасної) — геометрії Лобачевського, інтегралів, фракталів... — на пенсії? А без цього яке нове у нас буде створюватися?

І зовсім інші темпи та обсяги знань не перевантаження, а вимога часу: адже за століття знань накопичилося чимало, відповідно неймовірно складною стала техніка та відповідальність людей, які її обслуговують. Тож у кого в руках буде надскладна техніка з спрощеними програмами? І врешті решт наше майбутнє?

Озирніться навколо: скільки технічних новинок з’явилося порівняно зовсім недавно: телевізор, комп’ютери, мобільний телефон, смартфон, пральна машина-автомат, атомні електростанції… Хто їх обслуговуватиме? Хто створюватиме нові? І скільки нових чорнобилів може статися, якщо обслуговувати техніку стануть фахівці-недоучки?

То що ж робити? Перевантажувати дітей? Ні! Давайте більше довіряти малюкам, адже вони можуть і знають набагато більше, ніж вважаємо ми, дорослі. Але їм має бути цікаво, зрозуміло, весело і… складно. Адже який же інтерес може виникнути, якщо все дається просто? Звідки візьметься сила волі? Терпіння? Наполегливість?

Але складність має бути помірною, доступною. І дорослий має вчасно допомогти, але не все робити за дітей, а лише показати початок шляху, дати перший орієнтир і обережно вести малят, якщо це дійсно буде потрібним.

І, звісно, діти мають бачити практичне застосування вивченого, інтеграцію знань різних наук. От тоді й інтерес та мотивація нікуди не подінуться!

І ще малятам потрібно допомагати пізнавати світ, а не заважати. Адже гальмувати розвиток так само шкідливо, як і штучно прискорювати. Насправді ще не ясно коли буде більше шкоди.

Звісно, насправді має зійтися ще багато зірочок на небосхилі освіти, але саме ці я вважаю першими… Тож давайте не прибирати з програм необхідне (хоч дійсно там є і зайвий матеріал), а найперше ДУМАТИ як складне пояснити просто, логічно, наочно, доступно, дотепно і зрозуміло.

Відповідей можна знайти багато, але потрібно хотіти це зробити і не лякатися нового і незвичного! Насправді багато країн вже прийшли до такої філософії освіти. Подивіться уважно на закордонні програми навчання. А ми наступаємо на ті самі граблі? Навіщо?

Повернемося до теореми Піфагора. Подивіться, як просто і зрозуміло можна продемонструвати її дітям, дати ідеї доведення, а вже потім довести разом з дітьми, а не показувати атракціон «Довожу теорему Піфагора».

Способи демонстрації та ідеї доведення теореми Піфагора

А зазирніть у наші підручники?!!!!....

Давайте відпочинемо, послухаємо пісні, спокійно поміркуємо… Краще слухати такі пісні всією родиною.

Хто сказав, що пісні дорослих малята не розуміють? Думаю, багато дорослих виросли під такі пісні або у походах сиділи біля багаття — грала гітара і лунали пісні мужніх та сильних духом людей.

Тож, є можливість розповісти малятам про гори нестандартно, душевно, торкнутися струн душі… Показати красу та велич гір спочатку засобами пісні, а потім знати фото і помандрувати…

А якщо після цього показати дітям ще й справжні гори хоча б недалеко від рідного міста, відчути себе сміливими першопрохідцями…

Владимир Высоцкий «Прощание с горами»

Владимир Высоцкий «Здесь вам не равнина, здесь климат иной»

Песня из к/ф «Вертикаль» (1967)

Юрий Визбор «Песня альпинистов»

Юрий Визбор «Передо мною горы и река»

Юрий Визбор «Синие горы»

Подорожувати з малятами горами Вам допоможуть такі мої публікації

“Кращі гір бувають тільки гори…” Мандруємо просторами рідної країни: карта України

“Кращі гір бувають тільки гори…” Мандруємо просторами рідної країни: Карпати, Кримські гори, Донецький кряж, Овруцький кряж

Хочете дізнатися більше про те, як складне зробити зрозумілим? Читайте й далі мій блог і ще багато-багато публікацій інших авторів! Шукайте і знайдете!

Отже, давайте діяти разом і думати кому доручимо наше майбутнє!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Весна поспішає: травень в квітні

Лірична сторіночка

Цього року весна дуже поспішає: довго її чекали, мріяли, непокоїлися, чи не запізниться, раділи її першим крокам. Весна спочатку нібито і не поспішала, а потім все кругом раптом розквітло, зазеленіло, заяскравіло… Весна!

Весна обігнала сама себе майже на місяць: те, що ми зазвичай звикли бачили у травні, цього року можемо побачити вже у квітні. Тільки дочекалися перших квітів, а вже «букети» тюльпанів з нарцисами на клумбах. Таке буває тільки у травні!

І ми теж, як і весна, поспішаємо… В душі все співає, хочеться чогось нового, цікавого, такого, чого ніколи не робив і навіть не мріяв про це. Хочеться змін! Щоб було краще, щоб бачити рух вперед, щоб хотілося йти далі… А зміни залежать і від кожного з нас…

Хочеться? Змінюй, пробуй, йди вперед! І нехай кожного з нас надихають пісні. Публікую пісні, які слухало не одне покоління, але їх хочеться слухати знову і знову. Послухаймо! Пригадаємо? А можливо відкриємо для себе щось нове…

Юрий Визбор «Милая моя»

Татьяна и Сергей Никитины исполняют песню «Весеннее Танго» Валерия Миляева, советского и российского физика, доктора физико-математических наук, профессора, директора Тарусского филиала Института общей физики Академии наук России, заведующего Отделом экологических и медицинских приборов ИОФ РАН, главного учёного секретаря Академии ИПРБ

Юрий Визбор «Апрельская прогулка»

У публікації використано фотографії автора блогу.

Ще лірика про весну

Весна!

Квіточка, як весняне сонечко. Адоніс: спостерігаємо за розвитком рослинки

Знайдіть картину у житті. Бесіда-дослідження з дітьми та дорослими

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Прогулка по Одессе

Мысли в песнях

У каждого города свой характер, свое настроение, свой неповторимый колорит… Но есть особенные города, города, с неповторимым характером, говором, шутками. Каждый, кто приезжает в них вбирает в себя неповторимость города и уезжает уже чуточку другим.

Сегодня я хочу вспомнить свои поездки в Одессу, знакомство с городом и его жителями. Мне кажется, что знакомство с Одессой начинается уже с поезда «одессита всюду узнают, по разговорам, шуткам и походке» и продолжается потом всю жизнь. Каждый раз приезжая в этот город узнаю о нем что-то еще, вижу его немножко другим, уезжаю с огромным уважением к его жителям.

Сейчас много говорят о патриотизме, о том, как воспитать патриотов. А ведь патриотизм начинается с любви к своему городу, к его каждой улочке, скверику, с восхищения каждой мелочью (которая совсем не такая уж мелкая). Потом рождается и крепнет осознанная любовь к своей стране, его народу.

Наверное, только одесситы с такой гордостью говорят о своем городе, показывают каждую, даже небольшую, достопримечательность. Кажется, что Одесса вся состоит из них: вот особенное дерево (вы такое больше нигде никогда не видели), а на этой скамейке сидел Утесов, а тут… Вы можете так говорить о своем городе? А какие песни о нем знаете?

В прошлом году я приехала в Одессу очень ранним поездом, и у меня было время пройти пол-Одессы пешком. Если хочешь по настоящему понять и полюбить город, побудь с ним наедине, прислушайся к его дыханию, его ритму, постарайся понять его и тебе откроется душа города, ты поймешь его и никогда не забудешь. Послушайте песни про Одессу и откройте для себя может быть совсем неизведанные странички Одессы.

Привет, моя Одесса

                      Валентин Куба

Привет, моя Одесса,

жемчужина прогресса,

Обласканная морем и

солнцем, и судьбой.

Весёлый, добрый город,

ты дорог мне, ты молод,

Я, как любимой мамой,

всегда горжусь тобой.

Одесса, ты же нас рожаешь,

Провожаешь и встречаешь,

Обожаешь и прощаешь

И не можешь обмануть.

Одесса, ты родней и ближе мне,

Чем тысяча Парижей,

Лишь тебя во сне я вижу,

Лишь к тебе спешу прильнуть.

Лишь тебя во сне я вижу,

Лишь к тебе спешу на грудь.

Привет, моя Одесса,

весенняя принцесса,

Ты белый цвет акаций

надела, как фату.

И хочется стать принцем,

чтоб на тебе жениться —

Нельзя же не влюбиться

в такую красоту!

Одесса,ты нас покоряешь,

Вдохновляешь, исцеляешь,

Удивляешь.успеваешь

Всех послушать и понять.

Одесса,ты — моя истома,

Ты до боли мне знакома,

И всегда вдали от дома

Я спешу к тебе опять!

Одесса, ты же нас рожаешь,

Провожаешь и встречаешь,

Удивляешь. Успеваешь

Всех послушать и понять.

Одесса,ты — моя истома,

Ты до боли мне знакома,

И всегда вдали от дома

Я спешу к тебе опять!

Привет, моя Одесса!

Послушайте песню здесь

Прогулка по Одессе

                                                   Игорь Ганькевич

На Мясоедовской давно все спокойно

Здесь бродят граждане весьма достойно

Здесь всегда ты услышишь знакомый жаргон... м-м

Здесь всегда кто-то есть тот, кто держит фасон м-м

Здесь никогда не видал я биндюги

Ведь я рожден во время буги-вуги

И Одесских куплетов я не сочинял м-м

Для меня рок-н-ролл был началом начал м-м

Улыбаюсь Дюку, по бульвару хожу

Со второго люка на него не гляжу

Он протянет руку я ему и скажу

Я горжусь, что здесь родился, здесь и живу

По Молдованке хожу я пешком

Здесь каждый дворик мне чем-то знаком

Здесь мало двориков, но зато здесь мой старенький дом

Он скоро рухнет завалится ну а потом

Мне улыбнется далекий ПосКот

А там такой же веселый народ

Там много теплых, уютных и светлых квартир

Там есть у каждого свой балкон и сортир.

Какие люди, какой здесь народ

Какой надежный здесь морской флот

И если ты не артист, значит ты аферист

А если ты музыкант, значит ты спекулянт

Под южным солнцем мой город цветет

Смеется шутит и песни поет

Я пройду и послушаю южную речь

Що вы знаете надо Одессу беречь

Послушайте песню здесь

В тумане скрылась милая Одесса

           Слова Алексея Фатьянова, музыка Василия Соловьева-Седого

В тумане скрылась милая Одесса —

Золотые огоньки.

Не горюйте, ненаглядные невесты,

В сине море вышли моряки.

Недаром в наш веселый, шумный кубрик

Старшина гармонь принес,

И поет про замечательные кудри

Черноморский молодой матрос.

Напрасно девушки на нас гадают

Вечерком в родном краю —

Моряки своих подруг не забывают

И Отчизну милую свою.

Так не горюйте, нежные невесты,

Возвратятся моряки

В край родной, где возле

города Одессы

Золотые светят огоньки.

Послушайте песню здесь

От Одессы до Херсона

                        Валентин Куба

Давно б я пел на сцене,

Но люди говорят,

Что нет вокальных данных,

Что голос слабоват.

Что даже при поддержке

Команды корабля

Не взять мне этой самой

Проклятой ноты «фа»...

От Одессы до Херсона

Днем и ночью неуклонно

Держит путь

Наш старый пароход!

И повсюду вместе с нами

Над высокими холмами

От Одессы до Херсона

Песенка плывет!

И если проявлю я

Характер, черт возьми,

Смогу я взять неплохо

И «ля», и «до», и «ми»!

И разве запретите

Петь песни соловью,

Друзья меня пугают,

А я себе пою...

Послушайте песню здесь

Морская песенка

             Слова В. Дыховичного, М. Слободского, музыка Н. Богословского

На кораблях ходил, бывало, в плаванья,

В любых морях бродил и штормовал,

В любом порту, в любой заморской гавани бывал,

Повсюду я, повсюду, ясно, очень тосковал,

Повсюду я по дому тосковал.

Бананы ел, пил кофе на Мартинике,

Курил в Стамбуле злые табаки,

В Каире я жевал, братишки, финики с тоски,

Они по мне, они по мненью моему горьки,

Они вдали от родины горьки.

Нет, не по мне краса в чужом окошечке,

В чужих краях бродил я много дней,

Но не оставил там души не крошечки, ей-ей.

Она для нас, она для Насти, Настеньки моей,

Она для милой Настеньки моей.

Когда ж кончал я плаванья далекие,

То целовал гранит на пристанях,

В родном Крыму и во Владивостоке я в слезах,

Как на кури, как на Курильских дальних островах,

На самых дальних наших островах.

Послушайте песню здесь

Я из Одессы, здрасьте!

                   Слова Эмиля Радова, музыка Яна Френкеля

Я одессит, я из Одессы,

Здрасьте!

Хочу открыть вам маленький секрет.

Так вы спросите:

Я имею счастье?

И я отвечу,

Чтобы да — так нет

Но я не плачу, я никогда не плачу,

Есть у меня другие интересы.

И я шучу, я не могу иначе,

Да потому что я родом из Одессы.

Мой старший брат —

Чудак невероятный.

Перед расстрелом

Пел такой куплет:

«О, мамочка, роди меня обратно».

Но был погром,

И мамы год как нет.

Один бандит

Сыграл со мною сценку —

Меня у дома догола раздел.

Потом сказал:

«Ты видишь эту стенку?

Я из тебя устрою барельеф».

Одесский банк

Сбежал с деньгами в Ригу,

А может быть, в Джанкой или в Париж.

И сбережений я имею фигу,

Как говорят французы, —

Ля кукиш.

Послушайте песню здесь

Чёрное море моё

              Слова Михаила Матусовского, музыка Оскара Фельцмана

Тот, кто рожден был у моря,

Тот полюбил навсегда

Белые мачты на рейде,

В дымке морской города,

Свет маяка над водою,

Южных ночей забытье.

Самое синее в мире

Чёрное море моё.

Море в далекие годы

Пело мне песни, как мать.

Море меня научило

Грозные бури встречать.

Дорог мне кубрик матросский,

Скромное наше жилье —

Самое синее в мире

Черное море мое.

Стонет волна штормовая,

В дальние дали маня.

Так не ревнуй, дорогая,

К Черному морю меня.

Как ни трудна эта доля,

Мне не прожить без нее, —

Самое синее в мире

Черное море мое.

Бьют в берега величаво

Волны далеких морей.

Где б ты по свету не плавал,

Всюду встречал ты друзей.

Реет, как гордая птица

Флаг на твоем корабле.

Могут всегда сговориться

Все моряки на земле.

Послушайте песню здесь и здесь

«Много есть на свете городов,

Но нет прекрасней города Одессы.

За него я жизнь отдать готов,

А если нет, то пусть меня повесят».

                                                                 Валентин Куба

Еще про этот удивительный город читайте

• Сонячне місто

• Про незвичайний «Учебник ОДЕССОЛЮБИЯ», або Емоції в знаннях і знання в емоціях

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко