Вебінари допоможуть наздогнати час

Вчимося і діємо

Мої семінари бувають нечасто і мають обмежену аудиторію: не завжди усі бажаючи можуть приїхати, я не завжди встигаю проводити семінари… А от аудиторія вебінарів майже не обмежена: кожний може потрапити на вебінар у зручний час, обговорювати разом з колегами, повторювати кілька раз місця, які зацікавили найбільше…

Публікую посилання на мої вебінари, відео, які розкривають особливості роботи з дітьми.

 

Майстер-клас «STREAM-освіта: від дитячого садка до початкової школи»

 

 

Виховуємо інженерів-фантазерів

 

 

Мистецтво і пізнання світу

 

 

Відеопрезентація підручника «Мистецтво» для 4 клас НУШ

 

Далі буде…

До зустрічі!

 

 

Ірина СТЕЦЕНКО,
наукова співробітниця Міжнародного науково-навчального центру
інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
авторка технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років

 

 

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Дерево-ліс

Пізнавальна мандрівка до Індії

Кожна рослина має свої таємниці: пристосовується до життя-буття у тих природних умовах, що випали на її долю. Подивіться на диво-дерево — це фікус бенгальський (баньян) — воно розмножується за допомогою повітряних корінців.

Таким чином одна насінинка з часом утворює клональні колонії площею понад 1 гектара. Найбільший сучасний екземпляр, Великий баньян, займає площу 1,5 га — це чемпіон серед усіх дерев світу: у дерева найбільша у світі площа крони.

Крона дерева має довжину кола близько 350 м, найбільша висота досягає 25 м. Великий баньян має понад 2880 повітряних коренів, що доходить до землі. Вік Великого баньяна становить 200–250 років.

Уявіть собі, який врожай виростає щороку на чемпіонському дереві!

Роздивившись з дітьми фотографії дерева-лісу поміркуйте.

• Завдяки чому дерево стає схожим на ліс?

• Створіть серію малюнків, які показують як з одного дерева виріс цілий ліс.

• Чи гадаєте, що може трапитися, якщо баньян виріс би на горі?

• Чи зможе дерево-ліс жити, якщо центральне дерево загине? Чому?

• Чим баньян вражає?

• Придумайте влучну назву для баньяна, щоб вона допомогла одразу збагнути особливості дерева.

• Чи можна сказати, що дерево ходить? Чому?

• Уявіть, що повітряне коріння враз пропало. Що трапиться з деревом? Як воно виглядатиме?

• А тепер озирніться навколо. У яких кімнатних рослин є повітряне коріння? Навіщо воно потрібне деревам?

А тепер трохи про математику. У певному сенсі баньян — це приклад геометричної прогресії у природі — послідовність чисел, у якій кожне наступне число, починаючи з другого, дорівнює попередньому помноженому на певне число.

Пригадайте задачу про пшеничні зерна на шаховій дошці — мудрець попросив у нагороду за винахід шахів покласти на першу клітинку одне зернятко, на кожну наступну клітину дошки вдвічі більше зерен, чим на попередню.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Мозаїка — це іграшка чи мистецтво?

Фестиваль STREAM-освіти у ЗДО «Дзвіночок» м. Шостки — продовження

Початок розповіді про Фестиваль STREAM-освіти у ЗДО «Дзвіночок» м. Шостки читайте тут

Представляю цікаве творче впровадження альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» — ЗДО «Дзвіночок» (м. Шостка, Сумська обл.).

Заняття «Мозаїка — це іграшка чи мистецтво?»

Вихователь Катерина Єрьоменко, група «Сонечко» (старший дошкільний вік)

Діти разом зі своєю вихователькою спробували розібратися, що то є «мозаїка»? Дитяча іграшка чи мистецтво? Через коротенькі відеофільми та мультимедійні презентації, вихователь донесла дітям, що мозаїка — не лише цікава дитяча іграшка. Мозаїка — це один з видів декоративно-прикладного та монументального мистецтва, історія якого тягнеться з глибинних віків.

Це мистецтво оздоблення, стін, підлоги, візерунками, виконаними з маленьких шматочків каменю, скла або керамічної плитки. Дізналися, що мозаїку називають «незвичайним живописом», «дивовижним» методом оздоблення і «однією з найдовговічніших форм декоративного мистецтва».

Картини, що виконані в мозаїчній техніці,  пишуться для вічності. З давніх-давен мозаїка використовувалася для прикрашання підлог та стін. Нею оздоблювали лазні, басейни та фонтани — місця, в яких висока вологість могла б зруйнувати інші матеріали декору.

Малята з цікавістю роздивилися фотоілюстрації використання мозаїки в різні часи та фото оздоблення стін нашого міського басейну. Діти згадали, що в своїй творчості для створення різноманітних мозаїчних картин використовували для мозаїки різноманітний матеріал: кольоровий пісок, крупу, дрібні макарони, кольоровий папір, паєтки, намистинки, кольорові стрічки, ґудзики, бісер, фоамеран тощо. Дійшли висновку, що мозаїка — це візерунок з маленьких частинок, що чим далі ми стоїмо від мозаїчної картини, тим красивіший вигляд має мозаїка.

Дослідили мозаїку як дитячу іграшку і зробили висновок, що мозаїка відрізняється розміром, формою, кольором, величиною кнопок та пластин. Знайшли схожість між звичайними кнопками та кнопками мозаїки, поміркували над тим, чому дрібні детальки мозаїки ще називають цвяшками, порівняли кнопочки мозаїки зі справжніми цвяшками.

Дізналися, що мозаїку виготовляють з якісної пластмаси або деревини. З кнопочної мозаїки спробували викласти доріжку на всю ширину своєї пластини та переконалися в тому, що на доріжку в кожного пішла різна кількість кнопочок, бо це залежало від їх розміру та довжини пластини.

Спробували з кнопок мозаїки побудувати різні геометричні фігури і порівняли їх з фігурами друзів, знайшли відмінності та пояснили чому ці відмінності виникли. Залюбки попрацювали з геометричною мозаїкою, порівняли дерев’яну геометричну мозаїку з паперовою геометричною мозаїкою, знайшли переваги і недоліки у кожної. Дізналися, що картини в мозаїчній техніці можна викладати з кришечок від пластикових пляшок та з цеглинок LEGO. А на самкінець, з термомозаїки спробували самостійно виготовити сувенірні іграшки.

P.S.

Звичайно, що робота по впровадженню альтернативної програми «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» на цьому не закінчується, це лише початок цікавої, пізнавальної, розвивальної роботи з дошкільниками, яка спонукає педагогів до роздумів, до пошуків своїх шляхів, до підвищення власної компетентності з різних галузей через довідники, енциклопедії, науково-пізнавальну і художню дитячу та методичну літературу…

А сьогодні, є що обговорити, над чим поміркувати, що удосконалювати. Залюбки вислухаємо думки, пропозиції, навіть, зауваження АВТОРІВ програми, з цікавістю познайомимося з досвідом колег, хто так само занурився у STREAM-освіту дошкільників.

Щиро завдячуємо авторам Блоково-тематичного планування Ірині Борисівні Стеценко та Катерині Леонідівні Крутій за цікаві ідей, е-матеріали, змістовну освітню діяльність з дітьми.

З повагою Наталія Шалда, вихователь-методист ЗДО №1 «Дзвіночок» міста Шостки Сумської області

Дякую за творче впровадження! Вражена величезною роботою Дзвіночка та інших дитячих садочків, які впроваджують STREAM-технологію. Першим завжди непросто, зате цікаво, захопливо і творчо!

Далі буде…

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Такий знайомий і незнайомий м’яч…

Фестиваль STREAM-освіти у ЗДО «Дзвіночок» м. Шостки — продовження

Початок розповіді про Фестиваль STREAM-освіти у ЗДО «Дзвіночок» м. Шостки читайте тут

Представляю цікаве творче впровадження альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» — ЗДО «Дзвіночок» (м. Шостка, Сумська обл.).

Заняття «Такий знайомий і незнайомий м’яч…»

Вихователь Олена Чаус, група «Грайлики» (старший дошкільний вік)

Діти разом зі своєю вихователькою досліджували такий знайомий і, виявилось, не зовсім знайомий м’яч… Малята з цікавістю ознайомилися з історією виникнення м’яча, розглянули м’яч як іграшку, як спортивний інвентар, як сувенір чи прикрасу.

Дослідили матеріали, з яких виготовляють м’ячі, переконалися в тому, що пружність м’яча залежить від того, чи є у м’ячі повітря. За допомогою насосів (самостійно для спущених м’ячів знайшли, відповідно розміру м’ячів, насоси) самостійно накачали і повернули пружність спущеним м’ячам.

Спробували перевірити твердження, що м’яч у воді не тоне і з подивом дізналися про те, що м’яч, який використовують для метання на дальність, легко тоне у воді, бо він виготовлений із пресованої гуми.

Порівняли найбільший і найменший м’ячі. Дійшли висновку, що м’ячі відрізняються кольором, величиною, матеріалом, з якого вони виготовлені, вагою, призначенням і, навіть формою.

Дізналися про цікавий вид спорту «пушбол». Проте, яке здивування і подив був у дітей, коли серед матеріалів, з яких виготовляють чи виготовляли раніше м’ячі, малята знайшли аркуш фольги. Розгорнувся діалог: чим фольга відрізняється від інших матеріалів і чи можна виготовляти м’ячі з фольги? А потім вирішили перевірити свої припущення. Яке ж було приємне здивування, коли у кожного вийшов свій м’ячик, виготовлений з фольги.

Діти зразу ж вказали на те, чим м’ячі з фольги, відрізняються від справжніх і які переваги у них є. Виявилось, що м’ячик із фольги можна легко заховати в кишеню, пограти ним з друзями у футбол, навіть, на столі, забити гол на картонному футбольному полі, створити гравців для футбольної команди з тієї ж фольги, а ще влучити в ціль, і зовсім не страшно, коли такий м’ячик влучить у шибку, від нього вона не розіб’ється.

У підсумку відмітили, що м’яч – це весело, здорово, цікаво, чудово, корисно, захопливо, незвично, радісно, круто!

Дякую за творче впровадження!

Далі буде…

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу