неділя, 2 червня 2013 р.

Нестандартні відповіді на стандартні запитання


Слухаємо дітей


Помічали? Часто істина народжується у діалозі, коли люди спілкуються, висловлюють різні погляди, порівнюють різні варіанти розв’язку, домовляються, виробляють спільне рішення… Саме під час спілкування часто народжуються нестандартні оригінальні рішення, по-особливому сяють яскраві ідеї, люди вчаться пояснювати і обґрунтовувати розв’язки.

Але спілкуватися треба вчитися, потрібно, щоб люди хотіли піти назустріч один одному, чули один одного, вміли домовлятися.


І, звичайно, часто результат без пояснення немає сенсу. Особливо, коли ми розв’язуємо задачі відкритого типу або придумали нестандартний хід у звичайній задачі (бо саме у цей час акцент переноситься з результату на процес розв’язування).
Адже і стандартні задачі люди з фантазією можуть перетворити на відкриті. А що вже й казати про дітей… Саме вони одного разу на занятті технології «Логіки світу» примусили мене подивитися іншим очима на вже набридлу звичайну задачу. 
Тож сьогодні ми побачимо як діти стандартну задачу перетворили на незвичайну.

Уважно подивися на малюнок. Як ти гадаєш, що я недомалював? Домалюй там, де стоїть знак запитання. Поясни свої дії.




Здавалося б ця задача може мати тільки один розв’язок! Але ж ні! Розвязуючи це завдання, діти запропонували такі варіанти рішення.



Деякі діти в першому варіанті розвязку не малюють останню (найменшу) ялинку. Цей варіант теж можна вважати правильним, оскільки закономірність знайдено правильно (тільки ряд не продовжено, а вставлено пропущену ялинку).
А буває, що діти обводять порожнє місце після останньої ялинки: то зернятко у землі, ялинка, яка ще не виросла (зовсім малюсінька).

Третій розвязок дитина пояснила так: уявіть, що ялинки намальовані на дуже тонкому папері. Перегортаючи цей аркуш, ми отримуємо намальований ряд ялинок.



Не перестаю дивуватись дитячій фантазії, розкутості, гнучкості мислення, відсутності стереотипів. Тож бережіть це!

Сподіваюсь, що крапку ставити рано: діти вигадають ще не один розв’язок цієї такої, як виявилося, нестандартної задачі. Це урок і для нас, дорослих, потрібно слухати дітей, уважно ставитися до їхніх міркувань.


Сподіваюсь знайти у коментарях ще не один цікавий розв’язок! До зв’язку!


У статті "Три ложки супу" я продовжила розмову про те, наскільки важливо штучно не уповільнювати розвиток дітей, вчити їх міркувати.


науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років




Автор: Ірина Стеценко

Немає коментарів:

Дописати коментар