Сонячне місто

Лірична сторіночка

Есть город, который я вижу во сне.

О, если б вы знали, как дорог

У Черного моря открывшийся мне

В цветущих акациях город…

Семен Кирсанов

Мабуть, немає жодної людини в світі, яка б не усміхнулася, почувши назву цього міста, — Одеса. Мабуть, кожен, хто хоча б один день був в Одесі, відчув особливий колорит, настрій і характер цього міста, мріє повернутися. А той, кому ще не пощастило помандрувати одеськими вулицями, напевно, мріє потрапити в це сонячне радісне місто.

Дерибасівська, Молдаванка, Французький бульвар, привоз, Фонтанка… Ці назви ми чуємо в піснях, фільмах, розповідях про Одесу. А кількість крилатих висловів, жартів, пісень, гумористичних розповідей про це місто та його винахідливих мешканців, мабуть, уже давно встановила рекорд нашої галактики. В Одесі незвичайне все (принаймні я не знайшла чогось звичного) — гомін жителів, архітектура, вечірнє вбрання, особлива атмосфера…

Думаю не помилюся, якщо найпалкішим співцем Одеси назву Леоніда Осиповча Утьосова. Саме пісні у його виконанні співало, співає і ще довго буде співати не одне покоління людей. Пісні Утьосова западають в душу, їх хочеться наспівувати, вони запам’ятовуються надовго. Багато хто знає Одесита-Мішку і ще багатьох героїв його пісень.

Звичайно, у пісень є автори і слів, і музики, але без особливого, так і хочеться сказати одеського, виконання Леоніда Осиповича я не можу їх уявити. Можливо тому, що він був справжнім Патріотом свого міста і тому співав не голосом, а душею, не уявляв свого життя без Одеси і намагався піснями передати своє особливе тепле ставлення до Одеси? 
Загадка? Ні, просто треба по-справжньому любити місто, про яке співаєш, і тоді твою пісню із задоволенням слухатимуть інші, часточка твого тепла передасться і люди подивляться іншими очима на оспіване тобою місто.

Тема виховання патріотизму не нова, вже не одне покоління педагогів намагається вирішити проблему виховання справжніх патріотів своєї країни. Можливо, не потрібно ламати копій, а треба іншими очима поглянути на те, що вже давно у нас є — пісні, музика, вірші….

Адже любов до батьківщини починається з малого — любові до вулиці, де народився і виріс, до рідного міста, поваги до людей, що живуть поряд... І перші паростки патріотизму допоможе виростити пісня, не раз прослухана у дитинстві. І не потрібно довгих бесід і повчань, потрібно тільки слухати серцем… 

Тож, зазирнемо у скарбничку пісень, присвячених Одесі.

У Черного моря

Есть город, который я вижу во сне.

О, если б вы знали, как дорог

У Черного моря открывшийся мне

В цветущих акациях город, —

У Черного моря!

Есть море, в котором я плыл и тонул,

И на берег вытащен, к счастью,

Есть воздух, который я в детстве вдохнул

И вдоволь не мог надышаться, —

У Черного моря!

Вовек не забуду бульвар и маяк,

Огни пароходов живые,

Скамейку, где мы, дорогая моя,

В глаза посмотрели впервые, —

У Черного моря!

Родная земля, где мой друг-одессит

Лежал, обжигаемый боем.

Недаром венок ему родиной свит

И назван мой город героем —

У Черного моря!

А жизнь остается прекрасной всегда,

Состарился ты или молод,

Но каждой весною нас тянет туда,

В Одессу, в мой солнечный город

У Черного моря!

Слова Семена Кирсанова, музыка Модеста Табачникова

1951 год

Саме ця пісня стала візитівкою Одеси.

Завантажити пісню можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео у виконанні Леоніда Утьосова можна за посиланнями

Мишка-одессит

Шиpокие лиманы

Зеленые каштаны

Качается шаланда

На pейде голубом

В кpасавице Одессе

Мальчишка голоштанный

С pебячьих лет считался

Запpавским моpяком.

И если гоpькая обида

Мальчишку станет донимать

Мальчишка не покажет вида

А коль покажет скажет ему мать:

«Ты одессит Мишка

А это значит

Что не стpашны тебе

Ни гоpе ни беда

Ведь ты моpяк Мишка

Моpяк не плачет

И не теpяет бодpость духа

Никогда!»

Шиpокие лиманы

Поникшие каштаны

Кpасавица Одесса

Под вpажеским огнем

С гоpячим пулеметом

На вахте неустанно

Молоденький паpнишка

В бушлатике моpском.

И эта ночь как день вчеpашний

Несется в кpике и пальбе

Паpнишке не бывает стpашно

А станет стpашно скажет сам себе:

«Ты одессит Мишка

А это значит

Что не стpашны тебе

Ни гоpе ни беда

Ведь ты моpяк Мишка

Моpяк не плачет

И не теpяет бодpость духа

Никогда!»

Шиpокие лиманы

Сгоpевшие каштаны

И тихий скоpбный шепот

Пpиспущенных знамен

В глубокой тишине

Без тpуб без баpабанов

Одессу покидает

Последний батальон.

Хотелось лечь

Пpикpыть бы телом

Pодные камни мостовой

Впеpвые плакать захотел он

Но командиp обнял его pукой:

«Ты одессит Мишка

А это значит

Что не стpашны тебе

Ни гоpе ни беда

Ведь ты моpяк Мишка

Моpяк не плачет

И не теpяет бодpость духа

Никогда!»

Шиpокие лиманы

Цветущие каштаны

Услышали вновь шелест

Pазвеpнутых знамен

Когда вошел обpатно

Походкою чеканной

В кpасавицу Одессу

Гваpдейский батальон.

И уpонив на землю

Pозы в знак возвpащенья своего

Наш Мишка не сдеpжал вдpуг слезы

Но тут никто не молвил ничего:

«Хоть одессит Мишка

А это значит

Что не стpашны ему

Ни гоpе ни беда

Ведь ты моpяк Мишка

Моpяк не плачет

Но в этот раз

Поплакать пpаво

Не беда.»

Слова Владимира Дыховичного, музыка Михайла Воловаца

Завантажити пісню можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео у виконанні Леоніда Утьосова можна за посиланнями

Шаланды полные кефали

Шаланды полные кефали

В Одессу Костя приводил

И все бендюжники вставали

Когда в пивную он входил.

Синеет море над бульваром

Каштан над городом цветет

Наш Константин берет гитару

И тихим голосом поет:

«Я вам не скажу за всю Одессу —

Вся Одесса очень велика ...

Но и Молдаванка, и Пересыпь

Обожают Костю моряка.»

Рыбачка Соня как-то в Мае

Причалив к берегу баркас

Сказала Косте: «Все вас знают,

А я так вижу в первый раз»

В ответ достав «Казбека» пачку

Сказал ее Костя с холодком:

«Вы интересная чудачка

Но дело, видите ли, в том».

«Я вам не скажу за всю Одессу —

Вся Одесса очень велика ...

Но и Молдаванка, и Пересыпь

Обожают Костю моряка.»

Фонтан черемухой покрылся

Бульвар Французский весь в цвету

«Наш Костя кажется влюбился», —

Кричали грузчики в порту.

Об этой новости неделю

В порту кричали рыбаки

На свадьбу грузчики надели

Со страшным скрипом башмаки.

Слова Владимира Агатова, музыка Никиты Богословского

Написана для кинофильма Леонида Лукова «Два бойца» (1943), где её исполнил Марк Бернес, игравший бойца-одессита Аркадия Дзюбина.

Завантажити пісню можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео у виконанні Марка Бернеса можна за посиланням

Ах, Одесса моя!

Пролетают года

Ну а ты, как всегда,

Всюду со мной!

И как прежде, маня,

Ты ласкаешь меня,

Город родной!

И везде и всегда

Слышу голос твой.

Ты волною звенишь,

Ты шумишь листвой.

Не напрасно ты зовёшь:

Ты действительно хорош.

Ты действительно хорош!

Ах, Одесса моя ненаглядная!

Без тебя бы не мог, вероятно, я

Ни душою молодеть,

Ни шутить, ни песни петь.

Ни шутить, ни песни петь.

Черноморская даль,

Ты в ночи напевай

Сладкие сны.

Песни ты распевай,

Город светлой моей

Первой мечты!

Слова В. Котова, музыка Андрея Эшпая

1957 год

Завантажити пісню можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео у виконанні Леоніда Утьосова можна за посиланнями

http://video.mail.ru/mail/avdorchi/5261/5561.html

http://video.bigmir.net/show/377640/

P. S. Я по-доброму заздрю одеситам, адже про моє рідне місто — Київ — стільки душевних пісень ще не написано і такого Патріота як Леонід Осипович Утьосов у нас поки що немає… Але я точно знаю будуть!

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко