неділя, 9 червня 2013 р.

Вдивляємося у картину


Бесіди з дітьми


За вікном все частіше накрапує дощик, іноді теплий, літній, а часом і з градом, шквалами вітру, і мабуть тому згадалися картини з парасольками одного з моїх найулюбленіших сучасних художників Дональда Золана.
На його картини хочеться дивитися знову і знову, знаходити яскраві деталі, важливі дрібнички, дивуватися проникливому, теплому, доброму погляду художника, по-дитячому відкритому сприйняттю світу, вірі в диво. Тож вдивимося у його картини разом з дітьми і знайдемо щось своє, особливе, небачене до нас. Можливо ці картини надихнуть вас втілити власні задуми за допомогою пензля, фарб і...


Живопис. Що ми уявляємо? Звичайно, картини. А от переглядати їх нам не завжди подобається: комусь бракує терпіння, комусь — це швидко набридає, когось сюжет просто не зацікавив, а хтось — не розуміє, на що там взагалі дивитись, адже зображення статичне.

Спробуймо разом поміркувати, як розглядати картини та які саме картини охоче розглядатимуть діти.


По-перше, зацікавити дітей може те, що подобається одразу.
По-друге, має бути неординарний сюжет-розповідь про мить життя, знайомого дітям.
По-третє, картина має бути їм зрозумілою, близькою.
По-четверте, на ній мають бути також дрібні деталі, які цікаво розглядати і які доповнюють сюжет картини. 
Звичайно, можна додати ще і п’яте, і шосте… 
Розглянемо поки що ці компоненти. І якщо ці компоненти зійдуться в одній картині, тоді вона може залишити слід у душі малюка, він її знову і знову розглядатиме, співпереживатиме, фантазуватиме…




Є художники, які малюють не фарбами, а душею: їхні картини випромінюють радість, доброту, тепло. Картини таких митців неможливо споглядати байдуже, до них хочеться повертатися знову й знову, вдивлятися, мріяти. І зображені на них цікаві сценки з нашого життя і, ми бачимо те, на що, можливо, поспіхом не звернули уваги, про що забули у круговерті днів.
Один із таких митців — американський художник Дональд Золан. Він допомагає нам зазирнути в дитинство, відновити власні спогади, подивитися на світ очима дитини.


Розгляньмо разом його картини і спробуймо вдивитись у кожну з них, зазирнути за картини, увійти, поринути в них, стати на місце героїв картин, відчути те, що відчувають вони, продовжити рух на картині. 
А ще цікаво побачити те, що бачать герої, почути те, що чують вони, побачити події в розвитку. У цьому нам допоможуть такі запитання.

— Що спільного в цих картинах? (Відповідей може бути безліч: кожен знайде щось своє. Але я б сказала — дитинство, сонце, прогулянка, вода, парасолька (її, може, й не видно, але десь у кишені вона все ж таки є)…)
— Як ви думаєте, яка пора року на картинах? Чому?
— Хто головні герої картин? Чому вибрані саме вони? Що відчувають герої картин?
— Уявіть себе на їхньому місці. Розкажіть що ви бачите, відчуваєте?
— Які запахи на картинах? Які звуки?
— Що герої картин робили до того, як їх намалювали?
— Що робитимуть опісля?
— Що об’єднує героїв на картинах?
— Чи справді на всіх картинах іде дощ? Чому ви так вважаєте?
— Навіщо парасолька дітям?
— Пригадайте з дітьми подібні випадки зі свого життя.
— Що ви відчували? Що цікавого побачили? Чи хочеться ще раз побувати в такій ситуації? Чому?
— Що цікавого та несподіваного ви побачили на цих картинах?


Дональд Золан
— Чому усміхається дівчинка з песиком?
— Що цікавого вони побачили?
— Чи тепло і затишно їм? Чому?


Дональд Золан
— А на цій картині, мабуть, дівчинка з кошенятком побачили у воді кожен щось своє? Що саме?
— Чи тепла водичка?
— Чи подобається їм бавитися в ній?


Дональд Золан
— Що зацікавило у воді хлопчика?
— Те саме, що й дівчинку з кошенятком? Чому?
— Чи подобається йому гуляти з парасолькою?


Дональд Золан
— Чому хлопчик і цуценятко опинилися в калюжі?
— Чому їм так весело?
— Що цікавого вони побачили в калюжі?


Дональд Золан
На цій картині дівчинки сидять на лавочці і, мабуть, думають кожна про своє.
— Що цікавого побачила дівчинка вгорі?
— На що дивиться друга дівчинка?
— Чи боїться води кошенятко?
— Чи затишно сидіти героям картини?
— Чи видно сонечко на картині?
— Можливо і кошенятко знайшло для себе щось цікаве?
— Про що потім розповідатимуть дівчатка? Куди підуть? Що робитимуть?


Звичайно, «перевіряти алгеброю гармонію» не потрібно, але допомогти діткам вдивитись, зацікавитися картиною варто і потрібно.


Читайте бесіди з дітьми за картинами
Почути намальовані звуки (за картинами про дітей і море Саллі Свотленд)
Фантазії з Країни Дитинства (за картинами Поліни Білокобильської)
Плекаємо українське (за картинами Поліни Білокобильської)

Мир «под ногами» (по картинам Альбрехта Дюрера)




науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років




Автор: Ірина Стеценко

2 коментарі:

  1. Ірочко! Мені картини цього художника нагадують і про моє дитинство.
    Так, мабуть, із кожним, хто хоч раз їх побачив. Милують, втішають та надають сили.

    ВідповістиВидалити