Досвід впровадження: SCIENCE — природничі науки
Коротко про STREAM
Ми
живемо у високотехнологічному суспільстві: у ньому дуже велике значення має
техніка та технології. Нині культура
користування технікою поступово стає важливою складовою загальної культури
людини: людина має знати як ефективно, оптимально та доцільно використовувати
техніку, не шкодячи ані собі, ані іншим людям. Тож змалку навчаємо дітей
безпечно користуватися технікою.
І
вже не йдеться про фахівців певної галузі: сьогодні такими знаннями має
володіти кожний з нас, адже техніка є у кожній домівці і часто від того,
наскільки грамотно вона використовується залежить безпека (а іноді і життя) не
одної людини.
Тож
професія «інженер» стає однією з найбільш запитуваних: інженери не тільки
розробляють та удосконалюють технічні пристрої, а й використовують їх у своїй
діяльності, інженери зараз потрібні майже в усіх сферах діяльності людини.
• А
от як виховати інженерів?
• На
що потрібно звертати увагу, щоб помітити таку обдарованість?
• І
коли у дитинки з’являється інтерес до техніки?
• Коли
можна говорити, що росте майбутній інженер?
Тут
більше запитань, ніж відповідей. Відповісти на ці непрості запитання може
допомогти новий напрям освіти — STREAM.
Розберімося
докладніше, що означає STREAM і як ми можемо впроваджувати таку освіту. У цьому
допоможе серія публікацій на блозі, яку ми сьогодні розпочинаємо.
Дізнайтеся більше про STREAM тут
Розглянемо
всі напрями STREAM, їх роль для пізнання світу:
Science, Technology, Engineering, Mathematics — формування цілісної наукової картини світу;
Reading + Writing —
опрацювання змісту тексту (його глибшого розуміння), підготовка руки до письма;
Arts — дає змогу від
милування об’єктом перейти до його пізнання, допомагає вразити, здивувати,
задіяти емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати наочно-образне
мислення.
Усі
компоненти STREAM спрямовано на всебічне глибоке дослідження світу, розвиток
мислення і мовлення, сенсорної сфери, навчання дитини використовувати знання у
повсякденні. Напрями взаємодіють, допомагають пізнавати довкілля в усій
повноті, розглядати явища з різних сторін, шукати їх «плюси» і «мінуси»,
розмірковувати як збільшити переваги і зменшити недоліки.
Отже,
своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у STREAM-освіті можуть бути такі:
• створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою
живопису, музики, танцю, літератури;
• взаємодоповнюємо та порівнюємо враження від творів
мистецтва, активізуємо власний
досвід дитини;
• переходимо від
емоційного образу об’єкту до наукового.
SCIENCE — природничі науки
Природничі
науки допомагають створити цілісну картину Всесвіту, пізнавати його
закономірності. Досліди дивують, допомагають зібрати інформацію, встановити
зв’язки й залежності, зрозуміти як взаємодіють тварини і рослини, жива і нежива
природа.
Діти
спостерігають світ таким, яким він є насправді, — величезним, неосяжним,
сильним, могутнім, але в той же час тендітним і вразливим — навчаються поважати
закони природи, не втручатися у природу без необхідності, бути небайдужими до
всіх негараздів у природі, оберігати її.
Малята
розуміють, що людина — частина природи, а не її господар, навчаються вести себе
відповідно, оволодівають навичками природоохоронної діяльності.
Природничі
науки тому і природничі, що їх неможливо повноцінно вивчати тільки сидячі в
кімнаті: потрібно виходити у природу — дивитися і бачити, слухати і чути,
спостерігати, відчувати, шукати, виявляти цікаве і незнайоме, досліджувати. Розповімо
саме про такі форми навчання дошкільнят.
Основними формами навчання замість занять
ми вибрали
• Освітню ситуацію — читайте
статтю Катерини
Крутій «Сучасне заняття та освітні ситуації»
Презентація професора Катерини
Крутій «На зміну заняттю — освітні ситуації? Збережемо найкраще і підемо далі!»
Пізнавальна прогулянка
У сонячний
весняний день малята разом з батьками та педагогами здійснили вихід в природу —
в гості до Лісовичка. Для дітей це були справжні відкриття: ми роздивлялися
перші весняні квіти, знайомилися з поверхами лісу та хто де мешкає, слухали
звуки весняного лісу, водили хороводи, співали веснянки.
Малята
зустрічали на своєму шляху Зайчика, Лісову Мавку та Лісовичка, відгадували їхні
загадки, робили фізичні вправи та грали з ними в ігри.
В
кінці прогулянки, поки діти пригощалися гостинцями від Лісовичка і відпочивали,
батьки з Зайчиком теж трохи повправлялися. От така чудова прогулянка у нас
вийшла!
Якими
ж сходинками до пізнання ми ведемо дітей? Пояснімо.
Мета цього виходу у природу: показати дітям,
що ліс живий, він живе за своїми законами, зрозуміти які ці закони, розповісти,
що їх ніхто не може порушувати. Що в лісі живуть лісові мешканці, що все в
житті лісу взаємопов’язано і нічого зайвого і шкідливого в природі лісі немає.
Очікуваний результат: діти мають
відчути як прокидається ліс навесні, чому це відбувається і що на це впливає.
Познайомитися з ранньовесняними квітами, запам’ятати їх характерні особливості
та чому саме вони так називаються; зрозуміти взаємозв’язки та залежності й
усвідомити їхнє важливе значення для навколишньої природи.
Створюємо емоційний образ. Звертаємо увагу
на яскраві властивості об’єкта, зацікавлюємо дітей, потім переходимо до
малопомітних особливостей рослин; роздивляємось окремо кожну квітку, а не квіти
в цілому; порівнюємо, знаходимо асоціації (на що схоже); залучаємо (задіюємо)
різні органи чуттів, збагачуємо чуттєвий досвід; «олюднюємо» (наділяємо
людськими якостями); виражаємо своє ставлення (погладити, обняти,
пригорнутися); звертаємо увагу на поведінку, як пристосовується до умов життя;
підводимо дітей до сприйняття не як об’єкта, а як суб’єкта.
Взаємодоповнюємо та порівнюємо враження
від творів мистецтва, активізуємо досвід дитини. Розповідаємо
легенду; використовуємо поетичне слово, музику, картини (як про це сказав поет,
художник або композитор); пропонуємо підібрати лагідні слова, висловити подяку
або компліменти; складаємо (придумуємо) розповіді за заданою темою або
пропонуємо закінчити розповідь; застосовуємо проблемні запитання «Як би ти
вчинив», порівнюємо, аналізуємо відповіді; заохочуємо до розповідей з власного
досвіду дітей. Співаємо пісні, водимо хороводи, граємо.
Переходимо від емоційного образу до
наукового. Розповідаємо про зміни пір року, життя рослин і тварин, квітів-ефемероїдів.
Таїсія
Грицишина,
старший науковий
співробітник Інституту обдарованої дитини Національної академії педагогічних
наук України;
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних
технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років
Дуже цікава інформація! Вкотре знаходиш для себе щось нове. Обговоримо статтю з педагогами. Поміркуємо! Намітимо свої маршрути запровадження! Дякую Вам, Ірино Борисівно!
ВідповістиВидалитиРада, що статті допомагають!
ВидалитиДоброго дня,робимо,творимо те саме,але тепер називають STREM.
ВідповістиВидалитиДоброго дня! По-перше, STREAM))) Це не іноземне слово, а технологія, яка використовується педагогами в усьому світі. По-третє, я дуже сумніваюсь, що й справді те саме))
ВидалитиДоброго дня,працюємо,творимо так само,але називають іноземним словомSTREM.
ВідповістиВидалити