Чому саме STREAM, а не STEAM чи STEM?

ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ та ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності переходу від STEM-освіти до STREAM-освіти в дошкільному та молодшому шкільному віці

Першу частину «Кому потрібна STREAM-освіта?» читайте за посиланням

Здібності, талант чи…????

Сергій В’ячеславовіч САВЕЛЬЄВ, доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії розвитку нервової системи Інституту морфології людини РАН, акцентує увагу на нерівномірності дозрівання мозку дитини.

Тому у малюка можуть яскраво проявлятися ті чи інші здібності — наприклад, до малювання, музики, танцю, математики тощо — але це не означає, що дитина має справжній талант у певній галузі і потрібно терміново розвивати здібності дитини у цьому напрямі. Нічого певного про здібності дитини до закінчення розвитку мозку дитини сказати не можна!

Вікторія Кирдій

Чи існує насправді гендерний розрив, що впливає на математичні здібності?

Згідно з дослідженням, проведеним в Університеті Міссурі, у 70 % країн дівчатка успішніші в математиці і точних науках, ніж хлопчики. Враховувалися результати стандартизованих іспитів, оцінки й дані PISA. Але у дорослому житті професію математика дійсно вибирають більше чоловіки: на такий вибір дівчаток здебільшого впливає навчання у дитячому садку та молодших класах — педагоги, які самі «бояться» математики підсвідомо навчають з насторогою ставитися до математики дівчаток та й часто не можуть розповідати цікаво дівчаткам про нецікаві для них самих речі.

Вікторія Кирдій

Тому потрібно надати дитині змогу спробувати себе у різних галузях — дати побути співаком, артистом, балериною, музикантом, науковцем, винахідником… При цьому потрібно уважно стежити за тим, що дитині найбільше подобається, що виходить краще, що надає малюку найбільшого задоволення, чим він займається самостійно.

Дитина «мислить образами, барвами, звуками»

Наочно-образне мислення, пов’язане з уявленням ситуацій та зміненням їх, домінує у старшому дошкільному віці. Воно здійснюється на основі перетворення образів-сприйняття в образи-уявлення, подальшої зміни, перетворення і узагальнення предметного змісту уявлень, що формують відображення реальності в образно-концептуальній формі.

Важливою особливістю наочно-образного мислення є встановлення незвичних, «неймовірних» поєднань предметів і їх властивостей, тому психологи зазначають що саме цей вид мислення тісно пов’язано з творчою уявою. Складні образи та уявлення передають і відображують суттєві властивості та відношення об’єктивної реальності.

Наочно-образне мислення є основою логічного мислення, пов’язаного з використанням і перетворенням понять, засвоєння дошкільниками узагальнених знань; тісно пов’язане з розв’язком мисленнєвих задач та з практичним мисленням; дає змогу відтворити всі фактичні характеристики об’єкту, встановити незвичні поєднання предметів і їх властивостей; образ збагачує інтелект (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, М. М. Поддьяков та інш.). Наочно-образне мислення є важливим видом мислення протягом всього життя, а для деяких професій (письменник, модельєр, дизайнер, архітектор тощо) є провідним, жоден науковець, конструктор, інженер не зможе плідно працювати без розвиненого наочно-образного мислення.

Вікторія Кирдій

Наочно-образне мислення дає змогу людині не лише споглядати і пізнавати, а й змінювати світ, мати користь з явищ природи, створювати нові предмети, і при цьому не зашкодити навколишньому середовищу.

Тож дитина «мислить образами, барвами, звуками», тому варто використовувати образне мислення дитини для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливості дітей, бо у подальшому житті надолужити втрачене буде практично неможливо.

Малятко «живе у світі емоцій», тому варто активізувати їх, здивувати дитину, налаштувати на милування довкіллям. Адже здивування часто стає першою сходинкою до активного зацікавленого пізнання світу, дослідження явища, експериментування. Подив є одним з важливих мотивів до пізнання нового, невідомого, відкриття цікавих властивостей об’єктів, подальшого використання їх з власною метою.

Форми роботи з малятами: впроваджуємо STREAM

Розглянемо роль компонентів STREAM-освіти для пізнання світу:

• Science, Technology, Engineering, Mathematics — формування цілісної наукової картини світу;

• Reading + Writing — опрацювання змісту тексту (його глибшого розуміння), підготовка руки до письма;

• Arts — дає змогу від милування об’єктом перейти до його пізнання, допомагає вразити, здивувати, задіяти емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати наочно-образне мислення.

Вікторія Кирдій

Тож,

ARTs забезпечує

• Гармонійний та ВСЕБІЧНИЙ розвиток дитини.

• Активізацію ТВОРЧИХ здібностей.

• Розвиток ЕМОЦІЙ малюка.

• Впливає на МОТИВАЦІЮ дитини до пізнання світу.

Reading + Writing забезпечує

• Розвиток МИСЛЕННЯ, зокрема критичного.

• Вміння вести ДІАЛОГ.

• Наукову сміливість та вміння доводити власну думку.

• Вміння опрацьовувати інформацією: аналізувати, систематизувати, класифікувати, робити висновки.

• Вміння говорити із співбесідником однією мовою.

Своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у STREAM-освіті можуть бути такі:

• створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури;

• взаємодоповнюємо та порівнюємо враження, активізуємо власний досвід дитини;

• переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового.

Збираємо сходинки пізнання світу

То чи можна відкинути хоча б один компонент STREAM-освіти? Ми маємо забезпечити дитині право вибору, а для цього їй потрібно спробувати себе у різних галузях знань, щоб самостійно вирішити що більше подобається, чим насправді хочеться займатися у дорослому житті. А чи може подобатися те, чого не спробував? чого не знаєш? Тож головне дитину не примушувати робити щось через силу, через «не хочу, не можу, не буду», тоді і результати будуть відповідними, і у дитина буде впевнена у власних силах, відчуватиме, що її поважають, до неї прислухаються.

Далі буде...

Література

1. Катерина Крутій, Таїсія Грицишина. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 3–7.

2. Парамонова Л. Творческое конструирование: психологические и педагогические основы его формирования // Дошкольное воспитание. — 2000. — № 11. — С. 58.

3. Стеценко І. Конструюємо математичні казки // Дошкільне виховання. — 2015. — № 9. — С. 13–15.

4. Стеценко І. Світанки у природі та мистецтві // Дошкільне виховання. — 2015. — № 12. — С. 14–17.

5. Стеценко І. Фрактали: математика, мистецтво, винахідництво // Дошкільне виховання. — 2016. — № 1. — С. 8–9.

Вікторія Кирдій

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко