Бесіди з дорослими
Чому діти іноді з нетерпінням чекають закінчення заняття? Їм нецікаво, тому й дивовижне не дивує і не запам’ятовується. Малюки намагаються якомога швидше формально виконати всі завдання і мерщій грати.
А зробити звичайнісіньке завдання незвичайним не так вже й важко: варто лишень запропонувати дітям цікаву подорож, придумати разом цікавого героя, прочитати книжку і додумати її сюжет… І головне, не заважати дітям робити так, як вони відчувають, як вони бачать, як вони мріють, як вважають потрібним…
 |
| Євгенія Гапчинська |
Шановні дорослі, допоможіть малюкам зробити перший крок у світ творчості та натхнення — вчасно похваліть, обережно спрямуйте, вчасно підтримайте, разом обговоріть цікаву ідею, допоможіть її втілити, якщо потрібно, вчасно відійдіть і не заважайте, а потім всі разом радійте новому шедевру.
Натхнення і творчості!
Напевно, майже всім дітям подобається малювати. Малята віддаються цій
справі залюбки і з натхненням. Коли я ще не відвідувала дитячого садка, мені теж
дуже подобалося малювати. Мама часто давала мені довгі стрічки паперу і я
малювала що хотіла, скільки хотіла і чим хотіла. І це аж ніяк не заважало мені
досхочу займатися танцями. Саме мовою танцю я розповідала про свої переживання,
найзаповітніші мрії.
 |
| Євгенія Гапчинська |
У дитячому садочку все змінилося: треба було малювати на задану тему і за
правилами виховательки. А цього робити мені аж ніяк не хотілося, та й до того ж
часто малювати доводилося саме тоді, коли я з мамою мала йти до танцювальної
студії. От і домальовувала я «лівою ногою» так швидко, щоб від мене
відчепилися. З часом дедалі менше хотілося брати до рук кольорові олівці,
фломастери, пензлик…
 |
| Євгенія Гапчинська |
Мама помітила це і порадила малювати вдома, як мені заманеться. І я знову
почала малювати, але вже тільки фарбами: червоне небо на заході, морські хвилі
з місячною доріжкою, сонечко з усмішкою і довгими промінчиками-ручками,
велетенські квіти. У моїй кімнаті невдовзі з’явилася ціла картинна галерея.
Шкода тільки, що в дитячому садочку мої малюнки не подобалися виховательці.
Однак я вже навчилася обстоювати власну думку — навіть наперекір визнаним
авторитетам.
 |
| Євгенія Гапчинська |
Читайте бесіди з дорослими і дітьми
 |
| Євгенія Гапчинська |
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального
центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років
У Вас дуже цікаві бесіди з дорослими людьми. Перечитала. Правда, побачила кілька застарілих образ на виховательку з дитячого садочка. Власне, у всіх вони є. Але треба навчити дитину вчасно робити з цього правильні висновки. з такою поведінкою дорослих стикалась і моя дитина. При цьому вона знає напевно, що й дорослі (зокрема вихователі) не завжди праві. І вчиться відстоювати свою думку.
ВідповістиВидалитиА про дитячий садочок хотілось пригадати власну історію. Колись директорка садочка вирішила перевірити знання дітками старшої групи памятників міста Києва. Для мене не було складно, адже я знала їх багато. Так ось вона сказала мені, що в Києві НЕМАЄ памятника Пушкіну.
Тоді я знала напевно, що є один у парку Пушкіна, зараз знаю про другий - на площі Слави, а бабусі я тоді розказівала так: "у кожному місті, яке себе поважає, має бути памятник Пушкіну". Власне директор садочка не була для мене ніколи авторитетом. так що нічого не змінилось. Але запамяталось і стало корисним уроком.
Щиро вдячна за яскраві спогади! Рада спілкуванню, адже кожному науковцю завжди дуже цікаво як інші сприймають те, що він придумав :))) Щасти!
ВидалитиГарні у вас історії. Та як іноді складно не вбити це надхнення, особливо в межах нашої шкільної системи.
ВідповістиВидалитиТак, пані Наталія, напевно з творчими вчителями це вдасться. До речі, побачила на Вашому блозі статтю про інтерактивні презентації. На сайті журналу "Джміль" зараз проходить акція і можна отримати інтерактивні додатки до його сторінок. Тримайте посилання http://jmil.com.ua/ejmil
Видалити