Діти і комп’ютер (продовження)

Погляд психолога

Початок читайте тут

Віртуальна реальність — нова реальність, що якось непомітно увірвалася в наше життя та у деяких випадках замінила реальну. Якщо брати до уваги технологічні процеси, які можна змоделювати, а потім експериментувати вже на моделях і переносити відпрацьовані технології на справжню реальність, то віртуальна реальність наш помічник. Адже технології розвиваються настільки стрімко, що буває нереальним, а часто й небезпечним, досліджувати реальний об’єкт.

http://www.molomo.ru/myth/psychologist.html

Але віртуальне спілкування та надмірна заглибленість у віртуальну реальність, можуть відсунути для людини на другий план справжню реальність, а це вже може призвести до жахливих наслідків.

Тож проаналізуємо деякі факти, що наводять психологи, і зробимо власні висновки.

Доктор психологічних наук Олександр Миколайович Поддьяков у своїй дисертації «Развитие исследовательской инициативности в детском возрасте» наводить негативні наслідки поплутання, не розрізнення умовного та реального плану в ігрових ситуаціях. Ця проблема особливо серйозно постає у комп’ютерних іграх. Олександр Миколайович навів кілька екстремальних випадків такого плутання.

Одного вечора програміст після багатогодинної напруженої праці з новою програмою повертався додому з офісу пішки. Стемніло. Біля перехрестя, він, не зупиняючись, почав переходити вулицю, хоч, як спеціально підкреслив у розмові, чітко бачив червоне світло на світлофорі й увімкнені фари машин, що рухалися. Тільки коли одна з машин різко, зупинилася перед ним, і водій голосно вилаяв його, програміст прийшов до тями і налякався.

За його словами, налякала не стільки можливість потрапити під машину, скільки думка, з якою він почав переходити вулицю: «Нічого страшного, у крайньому випадку перезавантажуся». (Програміст мав на увазі перезапуск програми: перезапустимо, все почнеться спочатку, будь-яку помилку можна буде виправити, якщо і цього разу не вийде, спробуємо ще раз.)

Аналогічний випадок, але не такий небезпечний, Олександр Миколайович наводить із статті ведучого рубрики про Інтернет В. Тучкова у газеті «Вечерняя Москва» 1999 року. Після довготривалої гри в комп’ютерному середовищі, яке імітує бойові дії, у вестибюлі реальної станції метро гравець «помітив мармурову панель, яка трохи відрізнялася від інших. У голові промайнула думка: “Потрібно натиснути на клавішу “проміжок”, двері відчиняться, а там точно пара кулеметних стрічок захована».

Студент, слухач спецкурсу В. Тучкова, розповідав, що після аналогічної комп’ютерної гри він, потрапивши до коридору реального абсолютно мирного приміщення, миттєво «оцінив ситуацію»: потрібно стріляти у лівий прохід з автомата, якщо буде відповідь — кинути гранату, і вперед коридором.

А. Е. Войскуновський у статті «Групповая игровая деятельность в Интернете» (Психологический журнал. — 1999. — № 1. — С. 126—132.) наводить такі дані. Завдяки комп’ютеризації сучасного озброєння під час військових операцій стрільба по військовим об’єктам і живим людям уявляється військовими льотчиками і операторами ракетних установок «чимось подібним до заняття на тренажерах або участю у комп’ютерних іграх»: реальність смертей, страждань, руйнувань мало усвідомлюється.

Але ж у наведених фактах мова йде про дорослих людей із вже сформованими поглядами на життя, з досить стійкою психікою.

Олександр Миколайович привертає також увагу до деяких наслідків відхилень у психіці дошкільнят та учнів початкових класів,  які грають у «Томогочі» (комп’ютерну гру, що імітує народження, розвиток і смерть електронної тваринки, її реакції та поведінку).

Діти, які надмірно захопилися грою, у ряді випадків воліють спочатку «погодувати» електронну тварину замість того, щоб погодувати реальну голодну домашню тварину. Логіка дитини зрозуміла — якщо електронну тварину вчасно не «годувати», «не гуляти з нею» тощо, вона вмре або перетвориться на «монстра», а жива тварина може терпіти.

В. В. Абраменкова у статті «Игры и игрушки наших детей: забава или пагуба?» (Москва, Даниловский благовестник, 1999. — 144 с.) навела випадок, воли восьмирічна дитина била свого братика, визвавши у нього струс мозку, за те, що малюк галасував, і старший брат не почув сигналу «Томогочі».

Таким чином, цілком слушна ідея змалку привчити дитину до відповідальності за тих, кого привчили, перетворюється на свою жорстоку протилежність. Такі особливості поведінки психологи вважають деградацією морального й інтелектуального розвитку.

Ці приклади підтверджують загальне теоретичне положення О. Ковалевської (Компьютерные виртуальные реальности: философский анализ // Виртуальная реальность в психологии и искусственном интеллекте. — М: Российская ассоциация искусственного интеллекта, 1998. — С. 287—294) про те, що головним критерієм розрізнення віртуального і реального світів є робота систем життєзабезпечення.

«Людина звикає до множинності, легкості, вседозволеності, оскільки у віртуальній реальності може не бути обмежень, які є у звичайному житті… Цінність життя, єдиного, неповторного життя знижується, тому що у віртуальній реальності немає смерті — межи і мірила нашого існування. Ціною помилки у віртуальній реальності буде не смерть, а лише ще один цикл віртуального існування».

У той же час О. Ковалевська відзначає і переваги «перезагрузки» до цієї думки приєднуюся і я: можливість почати все спочатку, з чистого листа, спробувати ще раз, врахувавши свої помилки.

Це допомагає позбавитися страху перед помилкою, адже будь-яку помилку можна виправити і ніхто за це не покарає. Діти мають змогу творити, розкуто діяти, помилятися, пробувати, досліджувати, експериментувати, не хвилюватися, не боятися щось зламати.

Але переваги несуть і шкоду, і про це ми, дорослі, маємо обов’язково знати і діяти обережно, щоб не зашкодити дитині. Адже ніякі педагогічні цілі не можуть мати пріоритету вищого за здоров’я дітей.

Використана література

Поддьяков А. Н. Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук «Развитие исследовательской инициативности в детском возрасте» // Московский государственный университет имени Ломоносова, факультет психологии, Москва, 2001. — С. 206—212.

Висновки про доцільність використання комп’ютерів під час роботи з дітьми читайте у наступній статті блогу.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Діти і комп’ютер (продовження)

Погляд лікаря

Початок читайте тут

Цю статтю я вирішила оформити, як пам’ятку батькам і педагогам. Пам’ятка повністю підготовлена за матеріалами, наданими фахівцями Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України, зокрема Надією Степанівною ПОЛЬКОЮ, заступником директора з наукової роботи Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України, доктором медичних наук.

Завдання статті — привернути увагу до правил техніки безпеки під час роботи за комп’ютером, умов, які необхідно забезпечити для безпечної роботи. Адже для дітей — це особливо важливо.

Пам’ятка батькам і педагогам

http://shoppodarki.com/50-chto-podarit-lechaschemu-vrachu.html

Сьогодні вкрай важливо, щоб діти під час навчання в дитячому садку і школі отримали тверді, глибокі знання, стали всебічно розвиненими особистостями. Але паралельно постає й інша проблема: зробити навчання дітей нешкідливим (не зашкодити психічному та фізіологічному розвитку дитини). Саме для дошкільників та молодших школярів це вкрай важливо: у цьому віці найбільш активно формується зір (розвиток закінчується в 10—11 років), психіка, функціональні системи організму, розвиваються клітинки головного мозку.

Дослідження медиків переконливо довели: систематичне навчання дітей дошкільного віку з використанням комп’ютера недоцільне. Виявлено, що невідповідність морфо-функціональних можливостей зростаючого організму дитини факторним і навчальним навантаженням при роботі за комп’ютером і систематичне перевищення їх за інтенсивністю й тривалістю призводить до зриву адаптаційних можливостей організму дитини і створює передумови для формування патологій.

Оптимальні параметри внутрішньо-навчального середовища в класах комп’ютерної техніки:

• загальна площа 72 м² при питомій не менше 6 м² на одне робоче місце;
• температура +18-20 ˚С, не вище +22 ˚С;
• рівень шуму 40 дБА, не вище 45 дБА;
• обладнання ПК IBM-PS і IBM-сумісними, відеомонітори яких мають антибликове і антистатичне покриття;
• спеціальні регульовані меблі для комп’ютерів;
• не більше 12 робочих місць.

Встановлено, що із збільшенням тривалості роботи дітей на персональному комп’ютері (ПК) відбуваються негативні зміни у функціональному стані центральної нервової системи (ЦНС). Тому тривалість занять для практично здорових шестирічних дітей (без порушень зору і патологічних відхилень в ЦНС) має бути не більше 15 хвилин, для 7—8 річних — не більше 20 хвилин, дев’ятирічних — не більше 25 хвилин.

Тривалість безперервної роботи на комп’ютерах для учнів, що мають порушення зору та нервової системи повинна бути регламентована: 6—7 років — до 10 хвилин; 7 років — не більше 10—12 хвилин; 8—9 років — не більше 15 хвилин.

Основні принципи безпечного для здоров’я використання комп’ютерної техніки у навчанні дітей молодшого шкільного віку:

• пріоритетність гігієнічних вимог і нормативів над педагогічними і технічними;
• гігієнічна доцільність залучення дітей різного віку і стану здоров’я до систематичного навчання на ПК;
• наукова обгрунтованість критеріїв гігієнічної оцінки ПК, умов навчального середовища, обладнання кабінетів комп’ютерної техніки і організації навчального процесу, а також максимілізація захисних заходів від негативних чинників, що виникають при роботі на комп’ютерах.

Основними критеріями гігієнічної оцінки організації навчання дітей на ПК мають бути:

• гігієнічно оптимальне розміщення кабінетів комп’ютерної техніки (ККТ) в будівлях навчальних закладів і створення оптимальних умов у ККТ під час їх експлуатації;
• обладнання класів комп’ютерної техніки спеціальними, призначеними для комп’ютерної техніки, меблями у відповідності з віковими морфо-функціональними особливостями організму користувачів різного віку та ПК, що мають позитивну гігієнічну оцінку органів охорони здоров’я;
• гігієнічне нормування усіх чинників, що створюються при роботі комп’ютерної техніки і змінюють внутрішньо-навчальне середовище;
• регламентація тривалості роботи дітей на ПК в залежності від віку і стану здоров’я;
• інформованість дітей, педагогів і батьків про можливий негативний вплив надмірного захоплення роботою (грою) з ПК на здоров’я дітей та виховання гігієнічної культури користування комп’ютерною технікою.

Використана література

1. Полька Н. С. Гігієнічне обгрунтування принципів і критеріїв безпечного застосування комп’ютерної техніки у навчанні молодших школярів // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. — Київ, 2001. — 36 с.

2. Полька Н. С. Гигиеническое обоснование организации обучения младших школьников в условиях информатизации школьного образования Украины // Актуальные вопросы гигиены окружающей среды. Сборник научных трудов НИИ общей и коммунальной гигиены им. А. Н. Марзеева. — Киев, 1995. — Выпуск 1. — С. 216—220.

Більше дізнатися допоможуть такі джерела

Викладання інформатики в Україні

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТАНОРМИ «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праціучнів на персональних комп'ютерах»ДСанПіН 5.5.6.009-98

Погляд на доцільність використання комп’ютерів інших фахівців читайте у наступних статтях блогу.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Діти і комп’ютер (продовження)

Початок читайте тут

Погляд науковця-практика

Як, що і коли починати навчати комп’ютерній грамоті? Це запитання ставить вже не одне покоління педагогів і дитячих садків, і шкіл. З одного боку — батьки вимагають якомога раніше почати «освоєння комп’ютера» (без навиків роботи за комп’ютером важко обійтися у дорослому житті), з іншого — як, де і хто навчатиме, і ГОЛОВНЕ — НАВІЩО це дитині дошкільного та молодшого шкільного віку?

http://www.rttn.ru/newsrttn/id_747

Спробую відповісти на запитання: «Про що повинні в першу чергу дізнатися діти на заняттях, де використовується комп’ютер?» Іноді дошкільників та учнів початкових класів навчають працювати з текстовими редакторами (наприклад, Word) або програмами для розробки презентацій (наприклад, PowerPoint)... З одного боку — це сучасне і корисне програмне забезпечення, а з іншого — навіщо воно дітям цього віку? Я вважаю, що дітей потрібно вчити працювати з тими програмами, які вони використовуватимуть або під час підготовки до занять, на заняттях або для своїх власних потреб.

У середніх і старших класах, коли це програмне забезпечення дійсно стане потрібним дітям, навчити працювати з такими програмами можна швидко (просто набирати тексти — 1 урок, грамотно працювати — 1—2 місяці паралельно з іншою роботою на уроках).

По-перше, у старшокласників більше знань і досвіду (тому вони швидше навчаються), а по-друге — вони бачать, що ці знання їм дійсно потрібні, в них є мотивація до навчання (не просто заробити оцінку й похвалитися перед товаришами, а використати ці знання собі ж на користь — швидше підготувати реферат, знайти потрібну інформацію на диску, приготувати цікаву й ілюстровану доповідь...). Маленьким дітям спочатку дуже цікаво набирати тексти на комп’ютерах, але дуже швидко це перетворюється на звичайну нецікаву нудну роботу.

Тобто, комп’ютер на заняттях з дітьми потрібно використовувати тільки тоді, коли він несе щось нове, корисне й цікаве, коли його використання доцільне й виправдане. Спробую проілюструвати мою думку на прикладі.

В курсі «Логіки світу» діти 3—4 років розв’язують наступні задачі. (Кожну з них діти розв’язують у зошитах, використовуючи зручні для них предмети — кольорові олівці й набір геометричних фігур.) У принципі, ці задачі можна розв’язувати й використовуючи комп’ютер. Але чи завжди це доцільно?

Задача 1

На малюнку 5 однакових трикутників. Зроби так, щоб вони відрізнялися один від одного.

На конференціях та семінарах деякі викладачі відмічають, що цю задачу зручно розв’язувати в графічному редакторі на комп’ютері. Звичайно, навіть маленьких дітей можна навчити малювати за допомогою комп’ютера однакові трикутники, а потім розфарбовувати їх різними кольорами.

Але ж основна ідея завдання не в цьому. Діти мають придумати спосіб зробити трикутники різними, використавши доступні для них предмети, поміркувати, які властивості трикутників змінити можна, а які — ні. Це само по собі непросто для чотирьохрічних дітей. І не треба навантажувати їх додатковими труднощами, незвичними предметами, які по суті не додають нічого нового в спосіб вирішення задачі.

Далеко не всі дошкільники та й учні початкових класів можуть вільно малювати в графічному редакторі (а малювати потрібно охайно), діти хвилюватимуться, що вийде погано. Розфарбування трикутників на комп’ютері не внесе нічого нового в рішення дітей (це те ж саме, що й читати книжку на екрані комп’ютера). Зате вони із задоволенням візьмуть кольорові олівці й розфарбують трикутники, перед тим поміркувавши, як це краще зробити (і це головне в цій задачі!).

А от малювати за допомогою комп’ютера вони і так з радістю навчаться, але трохи пізніше, і, малюючи, оволодіють цікавими комп’ютерними ефектами, які неможливо повторити на папері ні олівцями, ні фарбами, ніякими іншими засобами.

Діти одразу ж зрозуміють: бувають випадки, де без комп’ютера чогось зробити неможливо, або комп’ютер дуже полегшить роботу. Вони навчаться грамотно використовувати комп’ютер: можливо, у деяких випадках потрібно спочатку намалювати на папері, потім — відсканувати малюнок (перевести його у вигляд, зрозумілий комп’ютеру), за допомогою графічного редактора щось домалювати, а вже потім роздрукувати на кольоровому принтері.

Задача 2

Необхідно викласти силуети за зразком, користуючись набором геометричних фігур.

Діти із задоволенням викладають силуети за зразками. Ці задачі можна успішно розв’язувати, використовуючи комп’ютер, або без нього: в обох випадках діти викладають однакові силуети, використовуючи однаковий набір геометричних фігур (тільки без комп’ютера кількість фігур у наборі обмежена, а використовуючи комп’ютер, ми можемо і не обмежувати кількість геометричних фігур у наборі).

Але конструювання силуетів на комп’ютері (звичайно, в дуже дружньому дітям комп’ютерному ігровому середовищі) дає змогу дітям ще й зрозуміти, що таке поворот і симетрія, написати і виконати свої перші алгоритми (хоч сам по собі намальований на папері силует — це один із графічних способів представлення алгоритмів), наочно розв’язувати оптимізаційні задачі (наприклад, як викласти силует, використавши якомога менше перетворень геометричних фігур?). Але дрібна моторика у випадку розв’язання задач з використанням комп’ютера не буде розвиватися.

Звичайно, це все вивчати не обов’язково — все одно діти рано чи пізно зіткнуться на уроках математики або інформатики з цими поняттями. Але якщо є можливість, чому її не використати? Рішення таких задач з використанням комп’ютера (підкреслю, зовсім не обов’язкове, адже головна мета конструювання силуетів успішно досягається без комп’ютера), на мій погляд, є прикладом його доцільного використання.

Ще про нестандартні задачі технології «Логіки світу» читайте у наступних статтях блогу.

Маленьким дітям, на мою думку, було б доречно показати за допомогою комп’ютера, як Земля рухається навколо Сонця, як день змінює ніч, як змінюються пори року, як росте квітка з насіння, народжується курчатко, як під мікроскопом виглядають немиті руки, вода — чиста і брудна, земля тощо. Але комп’ютер — не єдине джерело, за допомогою якого все це можна побачити. Немає змоги показати на комп’ютері, можна показати відеофільм, діючий макет, малюнки тощо.

Для старшокласників дуже корисні комп’ютерні програми по хімії. За їх допомогою можна змоделювати хімічні реакції та їх наслідки. І все це можна зробити небезпечно, підбирати концентрацію діючих речовин, температуру навколишнього середовища, вживати дорогі хімічні сполуки тощо. Творити, пробувати і не хвилюватися за наслідки.

Таким чином, вважаю, що комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у рішення задачі: не потрібно використовувати екран комп’ютера для читання книжок, а «мишку» замість олівця для розфарбування геометричних фігур.

Комп’ютер повинен стати не тільки об’єктом вивчення (а для маленьких дітей — не об’єктом вивчення), а помічником, ще одним засобом для рішення різноманітних задач. Все-таки основним завданням інформатики як предмета в школі є не виховування програмістів, а виховування користувачів, які зможуть грамотно використовувати комп’ютер для вирішення проблем, можливо, і не пов’язаних з комп’ютером.

Погляд на доцільність використання комп’ютерів інших фахівців читайте у наступних статтях блогу.

Ірина СТЕЦЕНКО,

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України

та Міністерства освіти і науки України,

автор технології «Логіки світу»

для дітей від 4 до 12 років

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко

Весна!

Лірична сторіночка

  

 Мені б хотілося, щоб останнім вечором тижня ми просто відпочили.

Нарешті ми побачили справжню весну: вже немає снігу, світить яскраве лагідне сонечко, бруньки тихесенько розкриваються, з’явилися перші несміливі листочки. Ще трішечки і все зазеленіє. Весна остаточно вступить в свої права і ми побачимо справжній розквіт природи. На цій сторіночці публікую вірші, написані у різні часи, різними людьми, з різним настроєм. Їх хочеться перечитувати знову і знову, прислухатися до них, міркувати, насолоджуватися їх внутрішньою мелодією...

Сподіваюся ця сторіночка прийдеться до душі і Вам.

                               * * *

О, весна без конца и без краю —

Без конца и без краю мечта!

Узнаю тебя, жизнь! Принимаю!

И приветствую звоном щита!

Принимаю тебя, неудача,

И удача, тебе мой привет!

В заколдованной области плача,

В тайне смеха — позорного нет!

Принимаю бессонные споры,

Утро в завесах темных окна,

Чтоб мои воспаленные взоры

Раздрожала, пьянила весна!

Принимаю пустынные веси!

И колодцы земных городов!

Осветленный простор поднебесий

И томление рабьих трудов!

И встречаю тебя у порога —

С буйным ветром в змеиных кудрях,

С неразгаданным именем бога

На холодных и сжатых губах…

Перед этой враждающей встречей

Никогда я не брошу щита…

Никогда не откроешь ты плечи…

Но над ними — хмельная мечта!

И смотрю, и вражду измеряю,

Ненавидя, кляня и любя:

За мученья, за гибель — я знаю —

Все равно: принимаю тебя!

                                          Александр Блок

                    Апрельская прогулка

Есть тайная печаль

В весне первоначальной,

Когда последний снег

Нам несказанно жаль,

Когда в пустых лесах

Негромко и случайно

Из дальнего окна

Доносится рояль.

И ветер там вершит

Круженье занавески,

Там от движенья нот

Чуть звякает хрусталь.

Там девочка моя,

Еще ничья невеста,

Играет, чтоб весну

Сопровождал рояль.

Ребята! Нам пора,

Пока мы не сменили

Веселую печаль

На черную печаль,

Пока своим богам

Нигде не изменили -

В программах наших судеб

Передают рояль.

И будет счастье нам,

Пока легко и смело

Там девочка творит

Над миром пастораль,

Пока по всей земле,

Во все ее пределы

Из дальнего окна

Доносится рояль.

                       Юрий Визбор

Скачати пісню Юрія Візбора «Апрельская прогулка» можна за посиланнями

http://mp3ostrov.com/mp3/info/urii-vizbor-aprel_skaa-progulka-961241/

http://www.audiopoisk.com/track/urii-vizbor/mp3/aprel_skaa-progulka/

Відеокліп пісні Юрія Візбора «Апрельская прогулка» 

                      Зеленые стихи

Зеленеют все опушки,

Зеленеет пруд.

А зеленые лягушки

Песенку поют.

Елка — сноп зеленых свечек,

Мох — зеленый пол.

И зелененький кузнечик

Песенку завел…

Над зеленой крышей дома

Спит зеленый дуб.

Два зелененькие гнома

Сели между труб.

И, сорвав зеленый листик,

Шепчет младший гном:

«Видишь? рыжий гимназистик

Ходит под окном.

Отчего он не зеленый?

Май теперь ведь… май!»

Старший гном зевает сонно:

«Цыц! не приставай».

                                    Саша Чёрный

На сторіночці опубліковані фото автора блогу

Використані малюнки:  

http://my.mail.ru/community/beautiful_pictur/tag/%E3%ED%EE%EC%FB

http://www.mobilmusic.ru/file.php?id=818669

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко