Первісний ліс поряд

 Дивинка власноруч

 

Напевно кожному поряд хочеться мати щось для душі, щоб можна було зупинити погляд, відпочити, вгамувати емоції, подивитися та неспішно поміркувати… Це не обовʼязково має бути чимось винятковим, дивовижним. Це має бути цікавим і близьким саме для вас, а не для інших. 

У нас на дачі є куточок первісного лісу — куточок папороті: все починалося з двох маленьких кущиків, а зараз невеличкий папоротяний ліс. Я називаю його первісним ще й тому, що його ніхто не торкається: папороть сама воює з бурʼянами і успішно перемагає.

Іноді саме тут можна побачити щось звичайно-незвичайне.

Зазвичай ми не помічаємо як розвивається папороть. Але ось один з кущиків вирішив вирости подалі від інших. Тож одного ранку ми побачили… живу спираль. Саме таким був перший листочок папороті. 

Папороть-малюк потихеньку ріс собі. Пройшло 15 днів і от вже папороть зовсім не малюк, а підліток: у неї є перший великий листочок — спираль розгорнулася Треба тепер не пропустити другий листочок. 

А одного разу я вирішила уявити як би там копирсався динозаврик, якби папороті були височенними, і зробити світлини. Дивіться що вийшло. 

Сподобалося? Уявіть як сподобається дітям. Думаю у кожному садочку можна створити такий фантазійний куточок, де діти можуть бачити казки та грати в них.

 

Ірина СТЕЦЕНКО,
наукова співробітниця Міжнародного науково-навчального центру
інформаційних технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
авторка технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років

 

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу