Якого кольору осінь

Бесіди з дорослими і дітьми. Лірична сторіночка

Якою ми уявляємо осінь? Якого кольору її вбрання? З чого воно пошите? Який у осені голос? Зазвичай ми уявляємо, такі осінні кольори: трохи зеленого, багато жовтого, червоного… Забудемо всі наші попередні враження і поїдемо за місто… Дуже добре, якщо таку прогулянку ми здійснімо усією родиною...

Осінь... Тихо-тихо... Небо високе, білі хмаринки. Вночі та ранком таємничі тумани (ну як же без них восени?) і нарядна паморозь, як мереживо. А от коли сонечко пригріває, туман і паморозь відступають, усе навкруги осінь прикрашає маленькими зірочками: так блищать на сонечку краплинки води.

Погляньмо навколо: скільки квітів зараз на дачі — морозки всіх кольорів, хризантеми, рози, маленькі тендітні ромашки, кульбабка не хоче прощатися з літом… Усі кольори навколо! Тож, які кольори в осені? 

Мені здається, що осінні квіти допомагають нам крізь майбутні морози і завірюхи зазирнути у весну і літо наступного року.

Прислухаймося до тиші: навколо не так вже й тихо.

— Який голос у дощика? Чи завжди він однаковий?

— Яким буває дощик? Спробуймо дібрати якомога більше епітетів.

— Як можна назвати дощик? Дощило, дощище, дощичок, краплепад…

— Чи є голоси у квітів і дерев? Як вони розмовляють з нами? Які голоси у квітів? Які у дерев? Чим відрізняються ці голоси?

— Про що можуть розповісти нам квіти і дерева?

— Які квіти і дерева навколо? А якого кольору травичка?

— Що незвичайного ми бачимо навкруги?

— Які ще голоси почули?

— Чи можна всі ці звуки назвати музикою осені?

— Яку осінню музику ми знаємо? Чому ми вважаємо її осінньою?

— Яка музика в осені?

— Тож яка осінь?

Пошукайте всі разом ДИВО. І ви його обов’язково знайдете. Тільки спробуйте, будь ласка.

Сподіваюсь, що налаштуватись на майбутню прогулянку Вам допоможуть пісні Юрія Візбора. Порівняйте свої враження з його.

Какие слова у дождя

Какие слова у дождя? — Никаких.

Он тихо на старую землю ложится,

И вот на земле уж ничто не пылится,

Ничто не болит и не давят долги.

Какие слова у меня? — Тишина.

Немая луна всю пустыню заполнит

И так сторожит эту белую полночь,

Что только тобой эта полночь полна.

Какие слова у тебя? — Красота.

Ты белое платье по миру проносиш

И запахи ливней в ладонях приносишь,

И льет на пустыни мои доброта.

Какие слова у дорог? — Торжество.

Мы мчимся по ливням, любовь постигая.

И редкие звезды сквозь тучи мигают,

И капли дрожат на стекле ветровом.

Какие слова у дождя? — Никаких.

Он тихо на старую землю ложится,

И вот на земле уж ничто не пылится,

Ничто не болит и не давят долги.

                                               Юрий Визбор, 1974

Завантажити пісню Юрія Візбора можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео можна за посиланням

Здравствуй, осень!

Снова просеки костром горят.

Здравствуй, осень, милая моя, —

Полустанки и полутона,

Заплутавшие во снах.

В легкой грустности твоих шагов,

В ожидании твоих снегов,

Ветром сорванные облака

На моих лежат руках.

Понимаешь ли, в глаза гляжу.

Понимаешь ли, такая жуть.

У лесного черного ручья

О любви поют друзья.

В этом свет какой-то заключен,

Я касаюсь до луны плечом,

Я плащом черпаю синеву,

Звезды падают в траву.

Дорогая осень, ты сама

Покажи свои нам закрома,

Золотые сундуки зари

Перед нами отвори.

За опушку спрячь ты облака,

За опушкой погаси закат.

За опушкой, где живет луна,

Ходит девочка — весна.

                               Юрий Визбор, 1959

Завантажити пісню Юрія Візбора можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3
Переглянути відео можна за посиланням

Песня об осени

Кончилось лето жаркое,

Шхельда белым, бела.

Осень, дождями шаркая,

В гости ко мне пришла.

Снова туманы вижу я,

Свесились с гор крутых.

Осень, девчонка рыжая,

Ясная, словно ты.

Что ты так смотришь пристально,

Толком я не пойму.

Мне словно зимней пристани,

Маяться одному.

Тихие зори праздновать,

Молча встречать рассвет.

Наши дороги разные,

И перекрёстков нет.

Ты ж ведь большая умница,

Вытри с лица слезу.

Горы снегами пудрятся

Вот и сидим внизу.

Снова дожди тоскливые,

А на верху метёт.

Песни, как вёрсты длинные,

Парень один поёт.

                              Юрий Визбор, 1964

Завантажити пісню Юрія Візбора можна тут — посилання 1, посилання 2, посилання 3

Переглянути відео можна за посиланням 

Перегляньте чудові кліпи про осінь за посиланнями

У статті використані фотографії автора блогу.

Читайте бесіди з дорослими і дітьми

Три ложки супу

Чи є некрасиві квіти?

Слово про математику

Коли втрачається натхнення?

Як сплять рибки?

Любов буває різною

Квіточка, повернись до сонечка

Як росте картопелька?

Чи завжди те, чого робити не можна — шкода?

Як ми ділили оладки

Дізнайтеся про що блог

Читайте роздуми щодо теми блогу

Автор: Ірина Стеценко