Послідовність тем
Зараз про інтеграцію багато розмов, всі її хочуть використовувати якомога більше, у педагогічній пресі з’являється велика кількість інтегрованих форм роботи з дітьми. Але чи можна все заінтегрувати? Як варто діяти — проводити тільки інтегровані заняття (уроки) чи інакше? І взагалі чи можна так робити? Спробуймо відповісти на ці запитання.
Чи завжди потрібна інтеграція?
Інтеграція
— це взаємопроникнення різних наук. Кожна наука одна одній допомагає
вирішувати проблеми, але все-таки існують проблеми в межах однієї науки (тому й
є спеціалізація, тому й науки різні). Тому й інтеграція не може бути суцільною.
Якщо
розглядати інтеграцію протягом довгого періоду (рік, місяць тощо), то особливо складно інтегруються науки,
вивчення яких відбувається за принципом піраміди, — не можна поміняти
порядок вивчення окремих тем. А це всі точні та природничі науки — математика,
фізика, хімія тощо. Тож під час розробки інтегрованої діяльності з малятами
варто дотримуватися таких правил.
Основні аксіоми реалізації інтеграції
1.
Все зінтегрувати неможливо.
2.
Не варто притягувати «за вуха».
3.
Інтеграція прийде у потрібний час: пізніше та яскравіше.
4.
Інтеграція має бути красивою і гармонійною.
5.
Найкраща інтеграція та, яку не видно: тобто інтеграція настільки щільна, що ми
не помічаємо її.
6.
Найцінніша інтеграція — міжпредметна.
Плануємо інтегровані теми
Вибираємо
цікаві дітям теми, актуальні саме у цей період. Наприклад, подорожуючи з малятами морями та океанами ми досліджуємо їх
тваринний і рослинний світ, розповідаємо як тварини пристосовуються до життя у
воді, чим прісна вода відрізняється від солоної, досліджуємо властивості води.
Діти ознайомлюються з водним транспортом, його особливостями, пов’язаними з
водним середовищем, законом Архімеда, конструюємо діючу модель вітрильника,
випробовуємо її в різних умовах.
Переглядаючи
з малятами мультфільми про море, ознайомлюємо з поняттям «глибина», вимірюємо
глибину калюж та зіставляючи її з висотою взуття робимо висновок чи можна йти
по такій калюжі чи необхідно обійти її, щоб не набрати води у чоботи. Також
цікаво, проводячи екскурсію портом, який побудували на занятті з конструювання,
розв’язати задачі про розвантаження кораблів, вирішуємо як оптимізувати цю
роботу тощо.
Теми
тижнів плануємо так, щоб по можливості забезпечити плавний перехід від однієї
теми до іншої, але розуміємо, що це не завжди можливо. Так, спочатку ми
вивчаємо літаки, а потім подорожуємо на них світом — африканськими саванами,
південно американськими тропіками, пустелями, а потім будуємо кораблі, щоб
подорожувати океанами, побувати в Антарктиді та в Арктиці… Врешті решт ми
повертаємося в Україну. Вкотре переконуємося, що в гостях добре, а вдома ще
краще, милуємося просторами нашої Батьківщини, дізнаємося більше про неї.
Звісно,
не завжди можна забезпечити такий плавний перехід, але іноді й потрібні
несподіванки — різка зміна теми. Таким чином освітній процес виходить
динамічним і несподіваним, пригодницьким, дослідницьким…
Переваги тематичного планування
· Системно і всебічно розкриває суть процесів і явищ
навколишнього світу.
· Допомагає уникнути фрагментарності знань.
· Створює динамічний пізнавальний процес, структурні
елементи якого тісно пов’язані.
· Надає змогу дитині побачити і пізнати об’єкт чи явище з різних
сторін, у системі взаємозв’язків та залежностей;
· Взаємообумовлені переходи між різними видами діяльності.
· Системне накопичення знань: від простого до складного,
від близького до далекого — діти приходять на заняття вже з певними знаннями,
налаштовані на дослідницьку діяльність.
· Місток між теорією та практико будуємо практично на
кожній діяльності.
· Відбуваються плавні переходи між різними діяльностями.
· Діти приходять на заняття вже з певними знаннями,
налаштовані на дослідницьку діяльність.
· Підтримує пізнавальний інтерес до предметів і явищ
навколишнього, стимулює самостійну пізнавальну активність — і дітям, і
педагогам цікаво і захопливо.
Таїсія Грицишина,
старший науковий співробітник Інституту
обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України;
науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних
технологій та систем Національної академії наук України
та Міністерства освіти і науки України,
автор технології «Логіки світу»
для дітей від 4 до 12 років
Немає коментарів:
Дописати коментар